Резонансна дюжина: 12 подій, за якими стежив увесь світ в 2019 році

У 2019 увага всього світу була прикута до торгової війни США і Китаю, до багатостраждального виходу Великобританії зі складу Євросоюзу і розбірок великих геополітичних гравців в маленькій Венесуелі. Багато з цих подій в тій чи іншій мірі впливали на політику широкого кола держав з усього світу, в тому числі України. Журналісти "Коментарів" за допомогою експертів розбиралися в міжнародних перипетіях року, що минає і спробували передбачити розвиток подій в найближчому майбутньому.

Торгова війна США та Китаю

У цьому році США і Китай вели переговори про врегулювання суперечностей, які стали причиною торгівельної війни, яка тягнеться з літа 2018-го. На думку експерта Олега Бєлоколоса, торгова війна США і Китаю чинить вплив на всю світову економіку і є частиною глобального американо-китайського суперництва. Штати ввели 10% мита на китайські товари широкого споживання, електроприлади, промислове обладнання на суму 250 млрд дол. Це була відповідь на крадіжку Китаєм американської інтелектуальної власності на півтрильйона доларів і небажання збільшити імпорт американської продукції задля зниження торгового дефіциту в двосторонній торгівлі (900 млрд дол.). Піднебесна обклала митом американські товари на суму 110 млрд дол., припинила імпортувати сою з США (одна з основних статей американського експорту в Китай). А після провального раунду торгових переговорів у травні Білий Дім збільшив мита до 25% на товари з Китаю на суму у 200 млрд дол.

Переговори неодноразово заходили в глухий кут через те, що китайська влада не бажала скасувати в національному законодавстві норми, які зобов'язують іноземні компанії передавати технології в держоргани в обмін на отримання дозволу на діяльність в КНР, а також скасування преференцій для держпідприємств і доступ на ринок банківських послуг. У серпні Китай почав валютну війну проти США: штучно знизив вартість юаня по відношенню до долара і відмовився від імпорту сільгосппродукції американських фермерів. Все це могло призвести до зростання цін і зниження попиту на американську продукцію на китайському ринку і, як наслідок, — до зростання торгового дефіциту.

Торгова і валютна війна у відносинах США і Китаю вплинула на зниження вартості валют Австралії, Південної Кореї, Тайваню по відношенню до американського долара. Зниження цін на китайські товари в результаті знецінення юаня було невигідним для виробників з Євросоюзу, для яких Китай є конкурентом на зовнішніх ринках. Міжнародний валютний фонд висловив побоювання, що затягування торгової війни призведе до уповільнення зростання світової економіки. У грудні США і Китай досягли прогресу в переговорах. Китайці відновили закупівлі американської сільгосппродукції, зобов'язалися імпортувати товари із США на 200 млрд дол. в найближчі два роки. Американці пообіцяли не збільшувати мито на китайські товари на суму 260 млрд дол. В цілях стимулювання імпорту КНР знизила мита на заморожену свинину та комплектуючі до електроніки. Підписання торгової угоди США і Китаю і завершення торговельної війни очікується в січні 2020 року.

Вибори в Європарламент

Багато людей сприймали вибори в Європарламент в травні цього року як битву ультраправих євроскептиків і традиційних політичних сил прихильниками поглиблення європейської інтеграції. Табір євроскептиків представляли партії "Ліга Півночі" (Італія), "Національний фронт" (Франція), "Австрійська партія свободи", "Альтернатива для Німеччини", яких об'єднало прагнення реформувати Євросоюз, посилити міграційну політику і скасувати антиросійські санкції, а також знизити значення Єврокомісії та інших наднаціональних органів у прийнятті рішень на користь національних урядів і обмежитися інтеграцією в економічній сфері. Від результатів виборів залежав подальший напрямок розвитку блоку – одного з ключових торгово-економічних і політичних партнерів України.

Побоювання щодо зміцнення впливу в Європарламенті прихильників скасування антиросійських санкцій не виправдалися. В цілому партії євроскептиків отримали 73 з 751 місця в Європарламенті і сформували фракцію "Ідентичність і демократія". Однак цього виявилося недостатньо для істотного впливу на європейську політику. Більшість місць в Європарламенті дісталася "Європейській народній партії" і "Прогресивному альянсу соціалістів і демократів". Тріумфаторами виборів стали екологічні активісти з фракції "Зелені/Європейський вільний альянс" і ліберал-демократи з фракції "Оновлена Європа", які переманили на свою сторону частину виборців центристів і збільшили присутність у Європарламенті. Дані політичні сили об'єднують такі пріоритети, як зміцнення впливу наднаціональних органів ЄС, захист клімату, лібералізація міграційної політики, мультикультуралізм та толерантність до сексуальних меншин.

Голова правління неурядової організації "Майдан закордонних справ" Олег Бєлоколос вважає, що вибори в Європарламент варто сприймати як наочне підтвердження бажання європейців жити у спільному домі і як свого роду реакцію на тривалу сагу про "Брексит". Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що політика ЄС щодо України не зміниться кардинальним чином, виходячи з результатів виборів у Європарламент. Новим головою Єврокомісії стала Урсула фон дер Ляйєн з німецького "Християнсько-демократичного союзу", головою Європарламенту – Давид Сассолі з Демократичної партії Італії, президентом Європейської ради — Шарль Мішель з Реформаторського руху Бельгії. Це помірковані політики, які критично ставляться до агресії Росії на сході України.

Венесуельська криза

З січня в роздертій громадянським протистоянням і соціально-економічною кризою південноамериканській країні встановилося двовладдя. Парламент Венесуели на чолі з правоцентристською коаліцією "Круглий стіл демократичної єдності" проголосив президентом країни спікера Хуана Гуайдо у відповідь на узурпацію влади чинним главою держави Ніколасом Мадуро. У 2017 році він скликав Конституційну асамблею, куди увійшли представники "Єдиної соціалістичної партії", для розробки нового основного закону. Новий орган влади взяв на себе функції парламенту, щоб ізолювати законно обраних депутатів від "Круглого столу демократичної єдності". У 2018-му у Венесуелі відбулися дострокові президентські вибори без участі кандидатів від "Круглого столу демократичного єдності", на яких здобув перемогу Мадуро.

За інформацією прихильників Гуайдо, результати президентських виборів 2018 року були фальсифіковані, а явка завищена. Політичну кризу в країні поглиблюють кризові явища в економіці: гіперінфляція, дефіцит продуктів харчування і товарів першої необхідності, зростання злочинності. Гуайдо закликав венесуельських військових перейти на його бік і надати допомогу в поваленні режиму Мадуро. Уряд Гуайдо визнали США і більшість країн Латинської Америки, Євросоюзу, в той час як на стороні Мадуро залишилися Росія, Китай, Куба і Нікарагуа. Проте державний переворот не вдався. Більшість військових і поліцейських зберегли лояльність Мадуро. Апогей протистояння припав на початок травня, коли вулиці Каракаса охопили запеклі зіткнення прихильників Гуайдо з венесуельськими силовиками і соціалістами. Росія надала допомогу режиму Мадуро: послала 400 фахівців приватної військової компанії "Вагнер", надала фінансову допомогу. США обмежилися дипломатичною підтримкою Гуайдо, але не надали військову допомогу його прихильникам з побоювань президента США Дональда Трампа виявитися втягнутим в новий збройний конфлікт.

В той же час, голова правління неурядової організації "Майдан закордонних справ" Олег Бєлоколос вважає, що відсторонення від влади президента Болівії Ево Моралеса, як реакція на явні порушення на виборах і невдоволення його лівацьких курсом, можуть стати прикладом для Венесуели.

Північнокорейська криза

З другої половини 2019 року спостерігається ескалація напруженості навколо Корейського півострова. В ході саміту в Ханої в лютому президент США Дональд Трамп не зміг переконати верховного керівника КНДР Кім Чен Ина передати всю ядерну зброю американцям і демонтувати всі ядерні об'єкти в обмін на подальше скасування санкцій Радбезу ООН. Північнокорейський лідер переслідував інші цілі і домагався скасування частини обмежувальних заходів в обмін на припинення проведення ракетних і ядерних випробувань з кінця позаминулого року. Пхеньян вимагав від Вашингтона переглянути свою позицію, піти на поступки і провести третій саміт до кінця грудня 2019 року. Господар Овального кабінету зайняв вичікувальну позицію в надії на те, що Кім Чен Ин, в підсумку, погодитися прийняти американські умови.

З липня 2019 року Північна Корея відновила ракетні запуски для того, щоб вплинути на зговірливість США. Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що таким чином Пхеньян намагається вплинути на зговірливість Вашингтону. Заступник голови МЗС КНДР Ри Тхе Сонг пообіцяв піднести США різдвяний сюрприз, якщо до кінця року не відбудеться саміт США і КНДР. Північна Корея може відновити випробування міжконтинентальних балістичних ракет, ракет середньої дальності і ядерних зарядів у 2020 році, що може спровокувати відповідні заходи США у вигляді посилення санкцій. Переговори про денуклеаризацію можуть зайти в глухий кут. Росія і Китай намагаються взяти ініціативу в свої руки і пропонують свій план врегулювання Північнокорейської проблеми: поступове скасування міжнародних санкцій по мірі проведення денуклеаризації КНДР.

Близькосхідна криза

У 2019 році регіон Близького Сходу був охоплений полум'ям політичної нестабільності. Експерт Олег Бєлоколос акцентує увагу на кризу в Перській затоці як відображення протистояння США і Ірану на Близькому і Середньому Сході, а також на цивільній війні в Сирії, де Іран і Росія підтримують режим президента Башара Асада, що частково є складовою частиною цього протистояння. У відповідь на вихід США з ядерної угоди і введення санкцій проти нафтового, банківського та металургійного сектора Ірану в 2018 році, ісламська республіка здійснювала напади на танкери європейських і арабських країн в Перській затоці. Більше двох місяців Іран тримав під арештом британський танкер Stena Impero у відповідь на затримання танкера з Великобританією іранською нафтою в Гібралтарській протоці. Спонсоровані Іраном єменські повстанці-хусити здійснили атаку з використанням безпілотників на нафтопровід Схід-Захід на території Саудівської Аравії в травні.

В сирійському конфлікті ініціатива перейшла в руки Росії, Туреччини та Ірану після виведення більшої частини збройного контингенту США з населеного курдами північного сходу Сирії. Американці вирішили обмежитися охороною нафтових родовищ в даному регіоні, віддавши на відкуп турецької армії озброєне формування "Сирійські демократичні сили", яке відіграло ключову роль у розгром ІДІЛ. Туреччина почала військову операцію "Джерело світу" проти збройних формувань сирійських курдів, щоб відтіснити їх від турецько-сирійського кордону, припинити зв'язки з терористичною організацією "Робоча партія Курдистану". Території, які залишили американці, зайняли російські військові і війська Асада. Крім того, Москва і Дамаск продовжують наступальні операції в провінції Ідліб, де закріпилися залишки сирійської опозиції.

Експерт-міжнародник Олександр Мішин вважає, що антиурядові акції протесту в країнах Магрибу та Близького Сходу в 2019 році варто сприймати як другу хвилю "арабської весни". Протягом року спостерігалася зміна правлячих еліт в Судані, Алжирі, Лівані, Іраку і масові протести в Ірані на тлі соціально-економічної кризи і процвітаючої корупції. На думку експерта, відбувається політична перебудова найважливішого з точки зору глобальної енергетичної безпеки регіону світу. З ним солідарний Олег Бєлоколос, який серед найбільш яскравих подій виділяє відсторонення від влади багаторічного суданського диктатора аль-Башира, обвинуваченого Міжнародним судом у злочинах проти людяності, а також протести в Іраку проти посилення впливу Ірану, де, за деякими даними, вже загинуло більше 450 осіб. Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі допускає можливість переростання акцій протесту в Іраку, Лівані і Судані в нові збройні конфлікти за участю Ірану, країн Перської Затоки, Заходу, які будуть підтримувати різні етнічні, релігійні та політичні угрупування.

В якості ще одного вогнища нестабільності на Близькому Сході, Кухалейшвілі виділяє зони палестино-ізраїльського конфлікту. Протягом року терористичні організації "Хамас" і "Ісламський джихад" проводили ракетні обстріли території Ізраїлю з Сектора Газу у відповідь на визнання Єрусалимом Голанських висот ізраїльською територією, а також право влади країни на створення єврейських поселень на території Західного берега річки Йордан. Відновила обстріл Ізраїлю терористична організація "Хезболла" з території Південного Лівану, куди з Сирії переправляється іранська зброя. Ізраїль знаходиться в оточенні союзників Ірану з боку Лівану, Сирії і Сектора Газу. Ситуацію погіршує внутрішньополітична криза. У 2019 році в Ізраїлі двічі проводилися дострокові парламентські вибори, і двічі консервативна партія "Лікуд" прем'єр-міністра Беньяміна Нетаньяху і центристський альянс "Синьо-білий" Бені Ганц і Яїра Лапіда не змогли домовитися про коаліцію. Нові дострокові вибори намічені на квітень 2020-го. Політична криза в Ізраїлі стримує процес врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту, оскільки США готові повністю розкрити деталі свого мирного плану для Близького Сходу тільки після формування нового уряду в Ізраїлі.

Африканська інтеграція

Значущою подією року, що минає, експерт Олександр Мішин вважає підписання в липні угоди про створення Африканської континентальної зони вільної торгівлі. Документ підписали глави 54 держав Африки (крім Ефіопії), а ратифікували парламенти 25 країн. З'явилася найбільша зона вільної торгівлі за всю історію людства за своїм географічним охопленням. Метою угоди стало збільшення на 60% обсягу двосторонньої торгівлі між країнами-учасницями.

На думку Олександра Мішина, настав новий етап розвитку Африканського континенту з населенням понад 1 млрд. людей, оскільки зона вільної торгівлі дозволить поглибити економічну інтеграцію, посилити логістичну зв'язність і наростити межафриканську торгівлю. Експерт вважає, що реальністю стає давня мрія про єдність африканських націй. Хоча сукупний обсяг ВВП Африканської континентальної зони вільної торгівлі (3,4 трлн дол.) — у 4 рази менше, ніж країн-членів єврозони, і в 6 разів поступається ВВП Китаю. На думку Георгія Кухалейшвілі, бар'єрами на шляху інтеграції африканських країн є неврегульовані територіальні суперечки, міжетнічні та релігійні протиріччя.

Мир у Кашмірі

За спостереженнями Олександра Мішина, в 2019 році з'явилися передумови завершення багаторічного індо-пакистанського конфлікту навколо Кашміру. Боротьба двох ядерних держав за контроль над спірною прикордонною територією, де проживають мусульмани, що тяжіють до Пакистану, і буддисти, індуїсти, що тяжіють до Індії, супроводжувалася кровопролитними збройними конфліктами з 40-х років минулого століття.

Мішин вважає, що тривалий міждержавний конфлікт наближається до розв'язки, оскільки в цьому році Індія скасувала автономію Кашміру, змінила його адміністративно-територіальну структуру, і після прийняття нового закону про громадянство очікується зміна й релігійної структури штатів. Де-факто відбувається поділ колись єдиного князівства Кашмір між Індією і Пакистаном.

Скандал Трампа-Зеленського

Чимало шуму в цьому році наробив політичний скандал за участю президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського. Американці оприлюднили стенограму розмови двох президентів, виходячи з якої Трамп попросив Зеленського посприяти в розслідуванні діяльності колишнього віце-президента США Джо Байдена і його сина Хантера Байдена в Україні. Колишній генпрокурор України Віктор Шокін підозрював Хантера Байдена в корупційній діяльності, коли він був членом правління української нафтогазової компанії "Буризма". Однак під натиском Джо Байдена, який на той момент був на держслужбі, екс-президент Петро Порошенко звільнив Шокіна, і справу закрили.

На поточний момент Байден-старший балотується на посаду президента США від Демократичної партії. Опоненти Трампа звинуватили президента у перевищенні своїх посадових повноважень в особистих політичних інтересах. Незважаючи на те, що Зеленський заперечував тиск з боку американського президента, Палата представників США ініціювала процедуру імпічменту і проголосувала за дострокове відсторонення Трампа від влади. Голосування про імпічмент Трампа на черзі в Сенаті США. На думку експерта Українського інституту майбутнього Іллі Куса, скандал Трампа-Зеленського виставляє Україну не в кращому світлі на Заході — як токсичну країну.

"Брексит" відбувся

У цьому році сталася розв'язка політичного кризи у Великобританії, пов'язаної з "Брексит". У першій половині року британський парламент так і не проголосував за проект угоди про вихід з ЄС, погоджений британським урядом і колишнім головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером. Це призвело до відставки прем'єр-міністра Терези Мей, обрання на посаду лідера Консервативної партії євроскептика Бориса Джонсона, який обіцяв будь-якою ціною домогтися виходу Великобританії з ЄС до 31 жовтня. Після того, як цього досягти не вдалося, новий прем'єр пішов ва-банк і оголосив дострокові парламентські вибори. Консервативна партія здобула переконливу перемогу, зайняла більшість місць у парламенті, а угоду про вихід з ЄС підтримала більшість депутатів.

Формально Великобританія припинить членство в ЄС з 31 січня, а до кінця 2020 року буде триватиме перехідний період. Протягом 11 місяців Сполучене Королівство буде дотримуватися правил гри ЄС у сфері торгівлі, трудового законодавства, соціальної сфери, робити відрахування в загальний бюджет і домовлятися про зону вільної торгівлі з ЄС і США, Індією, Австралією. Політолог-міжнародник Георгій Кухалейшвілі вважає, що після виходу Великобританії з ЄС спостерігатися активізація сепаратизму в Північній Ірландії і Шотландії, де більшість населення голосувало проти "Брексит" на референдумі 2016 року.

Білоруський "аншлюс" і успіхи України

Експерт-міжнародник Олександр Мішин вважає, що особливу увагу заслуговують події, які сталися у відносинах Росії з сусідніми державами. На думку експерта, Білорусія прагне уникнути повного розчинення в "Союзну державу" з Росією. Угоду про інтеграцію Росії і Білорусії було укладено ще в 1999 році, і зараз активізувалися переговори про її реалізацію між президентами Володимиром Путіним і Олександром Лукашенком. Передбачається створення загального уряду, введення єдиної валюти, загальних тарифів. Частина білоруського товариства влаштувала акції протесту і сприймає угоду про "Союзну державу" як тиху окупацію своєї країни з боку Росії, подібно як нацистська Німеччина здійснила "аншлюс" Австрії в 1938-м.

Мішин вважає, що Україна добилася успіхів з протидії російському тискові. На думку експерта, підписання контракту з транзиту газу до Нового року є великою перемогою української дипломатії. Вдалося нейтралізувати повну реалізацію Москвою проекту "Північний потік-2" в обхід України. У грудні вийшла з проекту швейцарська фірма Allseas, яка займалася прокладкою трубопроводу по дну Балтійського моря, через загрозу введення американських санкцій. Будівництво газопроводу може істотно сповільнитися. Партнер російського консалтингового агентства RusEnergy Михайло Крутіхін вважає, що без участі найбільшого  судна-трубоукладача в світі Pioneering Spirit, яке належить фірмі Allseas, російська компанія "Газпром" не зможе добудувати газопровід, оскільки у неї немає для цього необхідного обладнання. У самому "Газпромі" впевнені, що впораються навіть без участі західних фірм, але визнають, що збільшаться терміни і витрати на реалізацію проекту. На думку Мішина, в прийдешньому 2020 році очікуються нові геополітичні сутички навколо магістральних газопроводів.

Великий переполох у маленькому Гонконзі

Весь рік увага міжнародної громадськості була прикута до політичної кризи в Гонконзі. З весни там проходять акції протесту місцевих жителів, які супроводжуються запеклими зіткненнями з силовиками, жертвами серед мирного населення. Спочатку протестуючі вимагали від влади скасувати законопроект про екстрадицію з Гонконгу підозрюваних у вчиненні злочинів. Домігшись своєї мети, частина гонконгського суспільства стала вимагати більш широкої автономії від Пекіна у сфері самоврядування регіоном, включаючи введення всенародних виборів глави і законодавчої влади регіону, незалежного правосуддя. Протести в Гонконзі говорять про небажання мешканців колишньої британської колонії інтегруватися в політичну систему комуністичного Китаю.

Влада Китаю не йде на поступки гонконгівцям і жорстоко придушує протести, щоб не допустити появу аналогічних акцій в інших китайських мегаполісах, зростання відцентрових тенденцій в Синьцзян-Уйгурському автономному регіоні та Тибеті. Розв'язка політичної кризи можлива в наступному році, коли в Гонконзі відбудуться вибори депутатів Законодавчого ради, де на сьогоднішній день домінують прихильники зближення з Пекіном.

Феномен Грети Тунберг

Широке обговорення у світових ЗМІ викликала чотирихвилинна мова 16-річної шведської школярки та екологічної активістки Грети Тунберг на саміті ООН з клімату. Вона звинуватила уряд світових держав в тому, що вони багато говорять, але мало роблять для захисту клімату, закривають очі на екологічні проблеми, і їх не хвилює доля майбутніх поколінь. Мова Тунберг викликала відгук серед "зелених" зі всього світу. У різних країнах школярі стали влаштовувати екологічні страйки. Частина країн-членів ЄС ухвалили план з припинення викидів вуглекислого газу в атмосферу до 2050 року.

В Україні поведінка дівчинки з синдромом Аспергера (легка форма аутизму) викликала неоднозначну реакцію. Олег Бєлоколос назвав акцію Тунберг феноменом – відображенням глобального попиту на екологічне мислення. Альтернативної точки зору дотримується Георгій Кухалейшвілі. На його думку, в питанні захисту клімату не повинно бути радикальних кроків. Мовляв, необхідно поступово переходити на екологічні види виробництв, щоб не спровокувати зростання цін на комунальні послуги, втрату робочих місць сотнями тисяч людей по всьому світу і соціальну напруженість.

Міжнародні підсумки-2019 в одній картинці

Нагадаємо, раніше видання "Коментарі" з'ясувало, що українців цікавило Мережі у році, що минає. Ми проаналізували, які саме відеоролики найбільше дивилися на YouTube і вибрали топ найгучніших проектів 2019 року.

Також ми підвели наукові підсумки йдуть роки — матеріал про гучні технологічні прориви і найважливіші науковиі відкриття, які доводять: майбутнє, про яке мріяли фантасти XX століття у своїх книгах і фільмах, вже настало.