Блог

Valerii Klochok: Для чого будувати дороги?

На ринку вантажних перевезень України станом на кінець 2018 р. частка автомобільного транспорту порівняно з іншими видами транспорту становила 73%, залізничного – 20% і щорічно зростає. Така тенденційність є сталою в Україні впродовж останніх 2—ти років. Щорічно об’єм перевезеного вантажу автомобільним транспортом сягає більше одного трильйона тон.

2629

Valerii Klochok

Політична та економічна аналітика

Політичний та економічний експерт Growford Institute, магістр державного управління, приватний підприємець. Народився на Черкащині, де впродовж десяти років займався педагогічною діяльністю, в тому числі обіймав керівні посади в закладах освіти та органах виконавчої влади. Є радником митної служби 3-го рангу. У 2005 році здобув ступінь магістра державного управління у Київському національному економічному університеті. З 2004 року консультант з економічних та політичних питань депутатської фракції у Верховній Раді України, помічника-консультанта народного депутата.

І найголовніше, що ринок вантажних перевезень сформований виключно за рахунок приватних коштів українців. Держава не вкладала жодної копійки в підтримку автоперевізників.

З власного досвіду автомобільного перевізника скажу, що державна дотація скажімо на шини та пальне була б дуже не зайвою. Але чи не найстрашнішим бичем усі роки залишалися дороги: шалена амортизація, розірвані шини, підвищення витрати пального, постійне зривання графіків доставок через катакомби на автошляхах.

Для прикладу: 20-ка фура витрачає в середньому при стандартному завантаженні в межах норми (до 7,5 тон на одну вісь) до 30 л. дизельного палива на 100 км. При поганій дорозі – додай ще 5 л.

Одна шина вартує (бюджетний Китай за цінами цього року в стандартному розмірі «бомба» на напівпричіп – від 6000 грн. На фурі - 12 коліс. Трохи якісніша шина сягає 10 тисяч і більше. І коли ти такою шиною на завантаженому напівпричепі потрапляєш в яму – це мінус 10 тисяч.

Ремонт ходової по українських напрямках витрушує з бюджету підприємства до 100 тисяч гривень в рік на одному авто. Може бути й більше.

Простий підрахунок дає усі підстави говорити, що при нормальній дорозі завдячуючи економії пального (пробіг фури до 100 тис.км в рік) плюс економія на ремонті ходової дає економічний ефект на одному авто з напівпричепом до 200-250 тисяч гривень за 12 календарних місяців.

А якщо їх десять? - сума сягне понад 2 млн.грн.

Ці гроші справді можна витратити хоч на оновлення рухомого складу, хоч на розширення підприємства, хоч на ЗП. Вирішуй сам. Але ефект очевидний.

За офіційними даними Міністерства інфраструктури станом на 01.01.2020 року кількість транспортних засобів (по типу), які закріплені за ліцензіатами як засоби провадження господарської діяльності сягає майже 150 тисяч одиниць. Багато авто працюють без ліцензії, що також не заборонено українським законодавством (все залежить від виду перевезень).

Якщо кожне авто зекономить хоча б 150 тисяч гривень в рік загальна сума економії сягне до 25 млрд.грн. Звісно це дуже приблизний підрахунок, але він дуже наочно показує мультиплікативний ефект від будівництва та ремонту доріг для розвитку автомобільної галузі в Україні.

На фото сумнозвісна траса з Кропивницького до Миколаєва (до і після)