Алексей Буряченко: Економічна диверсія і її наслідки для національної безпеки

Пам’ятаєте матеріал про злочинний та зрадницький кейс “Дельта-Банку”, групу осіб, яких правоохоронні органи пов’язують з роботою на РФ (Дмитрієв-Лагун-Арбузов), так от, наразі, ця історія має свій розвиток. Тільки, на цей раз, пов’язаний не з виведенням грошей українських вкладників та рефінансу Нацбанку за кордон в інтересах РФ, а непереборним бажанням третіх осіб все ж витягти Лагуна з рук вітчизняного правосуддя використовуючи будь-які інструменти! І, на превеликий жаль, саме судова система дала слабину і через, можливо, неправосудне рішення Лагун може назавжди зникнути з радарів правоохоронців і так, і не понести справедливої відповідальності.., але усе по-порядку.

Зайду трохи з далеку, тому що по іншому тут просто не можна. Адже, відображення прямого фактажу того чи іншого кейсу важливе, але не дає відповіді на вічне питання: “хто винен і що з цим робити”. Так от, в сучасному світі, відповідь на це вічне запитання дали уже досить давно — це розвиток “інституту репутації” і інтеграції його, як сталої константи в будь-яку сферу та запоруку дотримання сталих “правил гри” його акторами. Тобто, якщо ти системний гравець на будь-якому ринку і справно виконуєш свою функцію, без обману та маніпуляцій, тоді ти отримуєш репутаційний капітал, який уже можеш конвертувати туди куди вважаєш за потрібне, або розширення бізнесу, або підсилення стабільності через збільшення статутного капіталу, або, навіть використовуючи репутаційно-успішний бізнес-кейс можеш мати і певні політичні амбіції... Але, на превеликий жаль, у нас так не працює і це нам наочно показує резонансний кейс “Дельта-Банку”. Коротка пам’ять українців дозволяє ділкам та фінансовим диверсантам ворога, без всякої репутаційної складової у своїх діях, грабувати не тільки звичайних людей, а і державну в цілому на користь ворога, в “промислових масштабах”.

Я не буду перераховувати всі “корупційні досягнення” людей які прямо чи опосередковано мають відношення до кейсу “Дельта-Банку”, я про це писав раніше (). Нагадаю тільки про основні, найбільш резонансні епізоди, до яких мають обґрунтовані претензії правоохоронці та суспільство.

Так, у 2007-2011 роках Лагун і Дмітрієв, який, до речі, були бізнес-партнерам у афері із забудови котеджного містечка “Олімпік-парк” під Києвом, яка коштувала інвесторам $60 млн. Хто такий Дмітрієв, пов’язаний спільними справами з Лагуном, і який уже давно перебуває в усіх санкційних списках, переконаний, уже, також, нікому нагадувати не потрібно. Наступна масштабна схема сталася уже в період 2011-2013 років, де Лагун М.І., як власник «Дельта-Банку», вчинив ряд транзакцій щодо виведення коштів з банку на користь інвестиційного фонду “Icon Private Equity” з головним офісом в російській федерації. В той час Дмитрієв вже очолював “Російський фонд прямих інвестицій” (РФПІ), який американський уряд прямо називає “фондом для путіна”. І вишенька на торті, за офіційною інформацією наших правоохоронців, у 2014 році слідство встановило, що за безпосередньої участі Лагуна, за кордон “Дельта-Банком” було виведено, близько, 4,6 млрд. гривень – і це наші з вами гроші, які НБУ видав у найскрутніший час початку російської агресії!

Абсолютно очевидно, що цю шайку зрадників, яку ще називали “сім’я януковича” потрібно за будь-який спосіб притягати до справедливої кримінальної відповідальності за фінансові махінації, шахрайство в особливо великих розмірах та, звичайно, державну зраду! Але, зрозуміло це, на превеликий жаль, далеко не всім... Удар в спину Українській державності наносить саме корумпована судова система зі своїми, з експертної точки зору багатьох авторитетних юристів, багато коли, неправосудними рішеннями! Так, Печерський та апеляційний суд Київської області, прийнявши низку судових рішень, скасували домашній арешт та заборону на виїзд підозрюваному у особливо тяжких злочинах та забезпечили можливість Лагуну М.І. виїхати за межі України.

Вже в лютому 2023 року суддя Печерського районного суду м. Києва О.Л. Бусик винесла рішення, яке прямо вказує Офісу Генерального Прокурора закрити кримінальні провадження проти М. Лагуна. https://reyestr.court.gov.ua/Review/109554530. На  сьогодні обвинувачений у особливо тяжкому кримінальному правопорушенні, покарання за, яке передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, М. Лагун не з’являвся на виклик слідчого для участі в процесуальних діях та не з’являється у судові засідання. Попри це, органи слідства та суду не взяли Лагуна М.І. під варту та не оголосили в розшук. Ну що тут скажеш...

Про який “інститут репутації” ми можемо вести мову в цій країні, якщо судові органи, які мають бути фундаментом справедливості та місточком між громадянами, бізнесом та державою, виносять такі сумнівні, а з точки зору багатьох експертів, а можливо навіть, неправосудні рішення? Я не хочу навіть припускати, що суди діяли умисно з корисливих мотивів і підігруючи державі-агресорці, але подібні думки в голову лізуть самі собою...

Суспільство від правоохоронної та судової системи чекає тільки одного — справедливості! А в таких багатомільярдних корупційних і уже давно публічних кейсах, накштал “Дельта-Банку” Лагуна, відчуття справедливості стає особливо різким та гострим. Адже, фінансові диверсанти РФ, які працюють на ворога та в інтересах ворога, прикриваючись псевдо-легальним бізнесом, мають бути показово справедливо притягнуті до кримінальної відповідальності, а не відпускатися на “всі чотири сторони”... Вони тільки цього і чекають, щоб їх “темні справи” увійшли в давність або змінилась “політична кон’юнктура” і, як бачимо, на превеликий жаль, дочекалися, дуже сумнівної, а можливо навіть корупційної, лояльності від судової системи.

Але все ще можна виправити. Усі фігуранти багатомільйонних кримінальних проваджень мають очікувати справедливого рішення суду в СІЗО (під вартою), а судова система має бути глибоко реформована, щоб відповідати сучасним запитам суспільства, адже терпіти це неподобство та прямі загрози національній безпеці, на фоні війни, уже точно ніхто не буде!