Сергій Магера: “Green Deal” по-українськи: чи можливий рух “зеленим курсом” у розпал війни

Дослідження німецького Інституту економічних досліджень (DIW) демонструє, що цієї мети можна досягти і раніше – у 2040 році. Утім обійдеться це у додаткових 222 мільярди євро. Водночас за наступні 30 років це дозволить зекономити у 50 разів більше. 

За оцінками аналітиків, боротьба з наслідками кліматичної кризи (потужними посухами, повенями, ураганами, торнадо тощо) обійдеться Європі ще дорожче - у 10 трильйонів євро.

До початку повномасштабного вторгнення, Україна впевнено рухалась “зеленим курсом”. До 2020 року ми зобов'язалися збільшити виробництво електроенергії з використанням відновлюваних джерел енергії до 11% від загального обсягу. Так, відновлювана енергетика стала тоді одним із найбільш динамічно зростаючих секторів енергетики в Україні. Зокрема, було встановлено понад 6 ГВт потужності відновлюваної енергетики (станом на 2021 рік).

За даними Державної служби статистики України, у 2020 році відновлювана енергетика забезпечила 5,4% від загального обсягу виробництва електроенергії. Покращення відбулися й у сфері енергоефективності: Україна здійснювала ряд заходів для зниження споживання енергії та викидів парникових газів. Зокрема, через програми з утеплення будівель та заміну старих систем опалення.

В липні 2021 року відповідно до Оновленого національно визначеного внеску до Паризької кліматичної угоди (НВВ2), ми зобов’язалися скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року (від рівня 1990 року), а  досягти загальноєвропейської мети - кліматичної нейтральності - не пізніше 2060 року. Цей план дій включає цілі та заходи щодо зменшення викидів парникових газів у різних секторах економіки, зокрема в енергетиці, транспорті та промисловості.

Поступово Україна впроваджувала зелені технології в різних секторах економіки, таких як сільське господарство, лісове господарство та енергетика.

Чи можливо продовжувати реалізацію Green Deal під час війни? 

Впевнений, що і можливо, і вкрай необхідно. Так, це буде складніше, ніж у «комфортний» довоєнний час. Проте стабільний, напрацьований устрій не завжди сприятливий для впровадження чогось нового. Так, зараз війна, але за цей рік на прикладі власної української самосвідомості ми зробили дійсно квантовий стрибок. Цей досвід має бути перенесений і на впровадження нового. Зазначу, що саме зараз остаточна зміна курсу, дотримання «зеленої угоди», може бути ефективним. Адже вона стосується не тільки підприємств та інфраструктури. Це спільні зусилля уряду, бізнесу та громадян. 

Так, уряд повинен розробити та впровадити законодавчі та регуляторні засоби, щоб створити стимули для розвитку відновлювальної енергетики та енергоефективності. Бізнес вкладатиме інвестиції у відновлювану енергетику та інші сфери, що створюють низьковуглецеві технології. Україні також критично потрібні програми з енергоефективності. 

Днями Світовий банк повідомив, що виділяє Україні додаткові 200 мільйонів доларів на відновлення енергетики. Ці кошти підуть на відбудову енергомережі та систем теплопостачання у Києві, Миколаєві, Харкові, Сумах та містах Чернігівської області. 

Окрім того, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що спільно зі Світовим банком готується “проєкт страхування воєнних ризиків для іноземних інвестицій”. Це надважливий крок, який дозволить залучати іноземних інвесторів уже зараз та не чекати на завершення війни. Вже скоро Україна отримає нові ринкові та торговельні перспективи. 

На нещодавньому щорічному форумі Spring Meetings у Вашингтоні Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що відновлення України стане “одним із найбільших інвестиційних проєктів в історії Європи”. Саме зараз нам потрібно зосередитись на швидкій відбудові, яку Світовий банк оцінив у 14 млрд доларів. Частину з цих коштів Україна вже отримала. І витрачає їх з урахуванням зазначеного європейського курсу.