Гончаренко Юрій : Хто підставляє Президента? Замість “діалогу з бізнесом” Офіс займається окозамилюванням

У повідомленні Forbes ідеться про те, що на базі Офісу Президента створять таку собі “платформу для діалогу” “за зачиненими дверима”, щоб підприємці могли відверто обговорити проблеми, з якими вони стикаються при роботі з силовиками, податковою і митницею.

“Для цього створили спеціальну координаційну платформу за участі заступника голови ОП Ростислава Шурми, віцепрем’єрки – міністерки економіки Юлії Свириденко та заступника генпрокурора Дмитра Вербицького”, - зазначили джерела видання. Платформу створено за дорученням президента.

“За планом, на кожній такій зустрічі буде по троє підприємців. Також можлива участь інших посадовців”, - зазначили співрозмовники видання. Вони зазначають, що крім проблем із силовиками, податковою і митницею, розглядатимуть і можливість зміни законодавства, якщо це зможе допомогти бізнесу.

Попри загальний позитив ідеї, ця ініціатива виглядає як окозамилювання. На це є декілька причин. Передусім — це формат роботи, а точніше представники, яких влада делегувала для розв'язання проблем бізнесу. Їхній рівень є або надто високим (як для першої віцепрем'єрки Юлії Свириденко, у якої купа інших більш нагальних справ), або нерелевантним для розв'язання проблем бізнесу (як представник президентської канцелярії Ростислав Шурма, який навіть на тіньовому рівні не відповідає за силовиків, бо це парафія іншого заступника Єрмака — Олега Татарова).

Формально єдиним відповідним чиновником у трійці є Дмитро Вербицький — заступник генпрокурора, який за розподілом посадових обов’язків здійснює нагляд над Бюро економічної безпеки, податковою, митницею, АРМА та іншими силовими відомствами, які “кошмарять” бізнес. Але тут є інша проблема: сам Вербицький має дуже неоднозначну репутацію, пов’язану саме з тиском на бізнес передусім в його рідному регіоні — на Одещині, де він довгий час працював заступником обласного прокурора.

“Як свідчать джерела з Одещини, саме Вербицький здатний ефективно «спрямувати» надходження від економічних тем. Мистецтво збирання прокурорськими бджолами корупційного нектару — дуже непроста праця, що потребує відповідних вмінь і навичок. І якщо для збору одного кілограму меду бджолі потрібно принести 120–150 тисяч нош нектару, то «успішний» прокурор може принести мільйон умовних одиниць із одного кейсу про «захист інвестицій». Але не будемо квапити події, що коли цього разу ми помиляємось”, - писало про призначення Вербицького до Офісу Генпрокуратури авторитетне видання “Дзеркало тижня”.

На відміну від журналістів “Дзеркала”, які м’яко і завуальовано натякали на “досягнення” Вербицького, менш обтяжені стандартами медіа відгукувалися про його діяльність жорсткіше. Серед звинувачень, які звучали — і земельні зловживання через незаконний тиск на бізнес, і нібито допомога колишньому власнику збанкрутілого одеського Імексбанку у несплаті державі понад 8 млрд грн збитків, і навіть фігурування в кримінальній справі НАБУ про зловживання прокурора області Сергія Костенка через нібито його зв’язки з місцевим мініолігархом Борисом Кауфманом. Серед іншого, Вербицькому приписували зв’язки зі скандальним київським прокурором Олегом Кіпером, який нині є головою Одеської військової адміністрації. Як подейкують — не без протекції Вербицького. Людиною заступника Генпрокурора називали та попереднього одеського військового губернатора Максима Марченка.

Найвідчайдушніші підприємці, які розраховували на реальну допомогу від Офісу, а не на чергове “потьомкінське село”, в кулуарних розмовах говорять про ситуацію прямо: “і щуку кинули у річку” або “бджоли проти меду”. Простіше кажучи: багато “наїздів” на бізнес з боку БЕБ здійснювалися за безпосереднього процесуального керівництва Вербицького або підконтрольних йому департаментів в Офісі Генпрокурора.

В нещодавньому інтерв’ю Fobres Вербицький підкреслено поважно відгукувався про діяльність БЕБ, попри те, що це головний орган, на тиск якого жаліються підприємці. А у питаннях, які належать до прямої компетенції БЕБ, наприклад, боротьби з тіньовим ринком тютюнових виробів, вирішив взагалі “вигородити” “підопічний” орган і заявив, що тіньовий сектор це проблема митниці, яка не слідкує за торгівлею нелегальним duty free. Щоправда, невідомо, як вона це має робити, якщо марковані в такий спосіб сигарети продаються на столичних ринках, а не в магазинах на кордоні. Пієтет до БЕБ нескладно пояснити, якщо враховувати, що саме цей орган перебуває формально в стадії трансформації (після звільнення попереднього голови Вадима Мельника). І тому будь-які скарги бізнесу за бажання можна буде перевести в “режим очікування”, списавши їх на “перехідний період”, який може тривати місяцями.

“Жалітися на діяльність свавільного органу його куратору, який і регулює градус цього свавілля — це все одно, що самостійно запропонувати катові загострити сокиру або підлаштувати мотузку на шибениці. Якщо Свириденко і Шурма — це статисти, які ні на що не впливають у взаємодії з правоохоронцями, і можуть хіба що скрушно похитати головами, то Вербицький в цій “комісії” - це конкретна підстава для Президента, оскільки він взагалі не зацікавлений в зменшенні проблем бізнесу”, - побивається в приватній розмові один із великих підприємців, якого вже запросили на аудієнцію на Банкову.

Коли Президент Володимир Зеленський збирав неолігархічний бізнес, щоб вперше за час війни “подивитися в очі” і почути про реальні проблеми, серед задач було також поговорити про майбутнє, так звану “нову економічну доктрину” України:  якою підприємці бачать економіку та відповідну економічну політику держави у довгостроковій перспективі. Однак навряд чи в цій стратегії буде прописано, що бізнес залишається під посиленим тиском силовиків і повинен “вирішувати питання” з ними в кращих традиціях часів Януковича.

Натомість підприємці, які бачать, що їхні проблеми нікуди не зникають, а “діалог” відбувається виключно “для галочки”, рано чи пізно ухвалять рішення або про повний перехід в тіньовий сектор, або про згортання інвестицій в Україні. Очевидно, що це не той результат, на який розраховує Президент і українське суспільство. Тож ті, хто підставив главу держави із ідеєю окозамилювальної “трійки” мають бути відсторонені від своїх обов’язків, і влада має запропонувати реальний, чесний, прозорий діалог з підприємцями, без “смотрящих”, “рішал”, “понятійних домовленостей” і кулуарних забаганок корупціонерів з минулого.