Блог

Алексей Буряченко: Лукашенко -- чергова жертва путінських гамбітів

По іронії долі, день незалежності Білорусі, її самопроголошений диктатор Лукашенко, може перетворити одночасно і на день втрати нею державності.

2

comments6051

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Исполнительный директор Ассоциации органом местного самоуправления "Международная ассоциация малых громад"

І якщо, відверто кажучи, на подальшу долю Лукашенка, переконаний, плювати навіть самим білорусам, та от доля близького до нас, ментально, білоруського народу, точно нам не байдужа.


Заяви самопроголошеного президента Білорусі з кожним днем стають все більш радикальні та неадекватні. Складається враження, що він не просто хоче максимально догодити путіну, а бути його "улюбленою дружиною", обійшовши на повороті і Мєдвєдєва, і Толстого, і Скабєєву, і Соловйова. Але ситуація у Лукашенка, як на мене, склалась ще навіть набагато гірша, а ніж здається на перший погляд і дуже нагадує класичний цуцгванг, коли кожен наступний крок тільки погіршує ситуацію...


Так, з однієї сторони, за допомогою таких гучних, а іноді просто неадекватних заяв, Лукашенко намагається показати свою максимальну лояльність путіну, але з іншої сторони, щоразу все більш різкі заяви, дуже звужують "поле для маневру" для самого ж Лукашенка.

Більше того, після останніх його заяв на день незалежності Білорусі, склалося враження, що Лукашенко, зрозумівши ту ситуацію в яку він сам себе "загнав", уже для себе все остаточно вирішив - він і стане тією "сакральною жертвою" та обмінною фігурою в гамбіті путіна, і піде на це політичне самогубство абсолютно добровільно... А що робити? Країна під санкціями і без шансів на нормальне майбутнє, як офіційний безсуб'єктний сателіт росії! І саме він привів, колись процвітаючу країну, до цього занепаду та ситуації коли її ось-ось можуть розміняти на "підвищення ставок для путіна"! Саме її - без’ядерну Білорусь, за яку ніхто не буде, по-справжньому, витупатися може віддати путін на поталу усім бажаючим показати свою військову міць та саме вона, на умовах путіна, може стати частиною нового "казусу Беллі", або "Карибської кризи-2", але зі всім цим зараз розберемось ПО-ПОРЯДКУ...


Для мене був дуже показовий вчорашній виступ Лукашенка присвячений дню незалежності Білорусі, не у великому залі, чи на площі, а дуже камерно, у колі своїх лояльних чиновників, військових та агентів спецслужб... а в очах у них, під час виступу їх самопроголошеного президента, читалось тільки одне - СТРАХ! Страх за своїх дітей, страх за своє майбутнє і бажання втекти з цього "театру абсурду" раз і на завжди, але ланцюги кругової поруки занадто тяжкі і вони чудово усвідомлюють, що ні їх, ні самого Лукашенка, уже ніколи не випустять з цієї ілюзорної "солодкої пастки", а отже, залишається одне, змиритися і намагатися отримувати задоволення від насильного полового акта у збоченій формі... як казав нещодавно їх наставник та духовний лідер - "нравиться не нравиться...", от вони і смиренно прийняли до виконання, "глубінний народ", що скажеш.


Отже, без аналізу внутрішньо-політичної ситуації в Білорусі ми не зможемо дати об'єктивну оцінку, ні тому що відбувається зараз, ні того, що можна чекати від Лукашенка в найближчому майбутньому. Ми умисно не будемо робити акцент на виключно військову складову питання, оскільки, як на мене, максимально об'єктивну оцінку їй може дати Генштаб та вище військове керівництво нашої держави, а більше сконцентруємось на аналізі економічної та політичної компоненти суспільного життя в Білорусі.


Так, з об'єктивних причин накладених санкцій та економічної ізоляції, політика Лукашенка привела Білорусь до прямої, остаточної та майже безальтернативної економічної залежності від росії. І якщо раніше (з 2014 до 2022) Білорусь використовувалась росією, як величезний хаб по обходу санкцій і на цих відвертих спекуляціях сама Білорусь не погано заробляла, то зараз ця карта для Кремля уже остаточно відіграна і ЖОДНОЇ економічної доцільності підтримання псевдо-суб'єктності Білорусі їй уже не несе. А як ми добре знаємо, халявний сир може бути тільки в мишоловці і "кормити" білорусів просто так ніхто не збирається... за все потрібно буде дуже щедро заплатити і Лукашенко це чудово розуміє бачучи перед собою, уже дуже близько, ту саму "касу в супермаркеті".


Красномовним підтвердженням того, що росія більше не розраховує на Білорусь, як на економічного партнера, ні, навіть, як на антисанкційний хаб, стала відсутність Лукашенка на так-званому "міжнародному економічному форумі" (ПМЕФ). Біля путіна, на панелях сидів його новий політичний фаворит - Токаєв, який хоча і вів публічну риторику про не визнання ЛДНР та інших квазі-республік, але було видно, що йому це робити дозволять, а отже це чергова комбінація Кремля. Адже контрольована релокація підсанкційного бізнесу та налагодження нових механізмів обходу санкційних обмежень мають реалізовувались на максимально фасадно-незалежній та західноорієнтованій платформі (державі). 


Але повернемось до Лукашенка. якщо з економічною складовою ми розібрались, то політична не така очевидна, оскільки підтасування виборів і будь-яких громадянсько-соціальних ініціатив давно уже стали візитівкою тоталітарного режиму Лукашенка. Але те що раніше для Лукашенка видавалось плюсом і великим досягненням, зіграло з ним злий жарт. Путін, як легітимний автократичний лідер росії, чудово розуміє, що якби не фальсифікації та силова підтримка Лукашенка на останніх президентських виборах, білоруського "картопляника" уже давно б судив білоруський народ за узурпацію влади та ще цілий ряд інкримінованих особливо тяжких статей кримінального кодексу. А отже, це "Колос на глиняних ногах", "голий король", який уже давно не користується, ні підтримкою, ні авторитетом у значної кількості білорусів, а отже, є абсолютно підконтрольним для будь-яких політичних маніпуляцій.


Цікаво, що свою політичну неспроможність усвідомлює і сам Лукашенко, і що це його останній політичний цикл і ні про який контрольований транзит також мова іти не може за будь-яких обставин. В одній комбінації його наступника "знесе" сам народ, а в іншій, його надійний "стратегічній партнер" путін, або "колективний путін", не бажаючи залишати остаточно не підконтрольну фігуру на своїй шаховій дошці. От і виходить, що Лукашенко сам завів себе, а найголовніше Білорусь, в тупікову політичну ситуацію, де що і як йому робити вирішує уже не він, а путін, чи "колективний пуін". Білорусь для нього, як для "бацька" остаточно втрачена і закрадається думка, що Лукашенко, в такому випадку, може мислити категоріями - "та не доставайся ти нікому", або "я перший, останній та єдиний президент Білорусі"... Це дуже небезпечний сигнал, перш за все, для самих білорусів, адже така неадекватна людина як Лукашенко, в тумані своїх амбіцій та образ, може остаточно злити Білорусь під росію і зробивши це в абсолютно неадекватно-збоченій формі розпочавши реальну війну, тільки уже не проти України, а проти країн ЄС та НАТО...


І абсолютно не даремно на останню неадекватну промову Лукашенка відреагував Президент України Володимир Зеленський, в якій прямо зазначив, що "Та інформація, про яку ви сказали (заява Лукашенка про єдину армію з РФ), я думаю, це насамперед небезпечна для білоруського народу.". В Україні, як і на Заході чудово розуміють, що ризик того, що Лукашенко "втягне" Білорусь у війну є надзвичайно великий. Так, Володимир Зеленський окрім іншого зазначив, що "Він має не залучати Білорусь до загарбницької війни Росії проти України. Я думаю, що небезпечним звучить сигнал, який був. Я думаю, що ми з вами побачимо результат цього сигналу". І дійсно, за самопроголошеним диктатором Лукашенком зараз дуже пильно стежать всі дружні Україні спецслужби світу, оцінюючи ризики, як повномасштабного вторгнення, як в Україну, так і можливості здійснення інших ескалаційних дій чи провокацій, через створення реальних військових загроз.


Так, британська розвідка ще 16 травня зробила публічну заяву, що: «Лукашенко, вероятно, балансирует между поддержкой российского вторжения и желанием избежать прямого военного участия с риском западных санкций, украинского возмездия и возможного недовольства в белорусских вооруженных силах». Отже, можливі "вибрики" Лукашенка ні для кого сюрпризом не стануть... ні для західних партнерів, ні, що найголовніше, для самої України.


В підтвердження моїх слів зазначу позицію, яку висловив 1 липня представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скибіцький в інтерв'ю Військовому телебаченню: «Сьогодні прямої загрози з боку Білорусі немає, тому що не створено угруповання військ, не розгорнуто систему управління цим угрупованням. Це основний елемент того, що йде безпосередня підготовка до бойових дій». Разом з тим, він зазначив які поточні цілі на даний момент виконують війська Лукашенка, - «Це відволікає ресурси та кошти від нашого східного фронту. Крім того, постійне переміщення військ спрямоване на те, щоб тримати нас у напрузі. Відпрацьовуються окремі елементи, тактичні епізоди можливих наступальних дій саме з території Білорусі».  Відносно питання, чи нараде білорусь на Україну я писав у своїй статті «Чи нападе Білорусь на Україну? «Геополітичні шпагати» Лукашенка» / https://comments.ua/ru/blog/chi-napade-bilorus-na-ukrainu-geopolitichni-shpagati-lukashenka-1902.html


Отже, робимо проміжний висновок, щоб трохи заспокоїти людей - у короткій перспективі, за думкою нашого військового керівництва та іноземних розвідок, прямого військового вторгнення в Україну зі сторони Білорусі, скоріш за все, не відбудеться. Разом з тим, ситуація зараз у самого Лукашенка максимально напружена і можуть відбутися форс-мажори. Оскільки Лукашенку, як і його "духовному наставнику" неонацисту путіну, насправді, абсолютно не шкода, а ні своїх солдатів, які, до слова, в Білорусі, у своїй більшості, є звичайними "призовниками", а ні звичайних громадян.


Тому, так, Україна, на даний момент, змушена тримати військові резерви близько кордону з Білоруссю та відволікатися на постійні ескалаційні заяви Лукашенка, але найголовніше, що і сам Володимир Зеленський і ЗСУ, і Генштаб і наша розвідка міцно "тримають руку на пульсі" цих процесів і коли буде навіть мінімальна загроза реального нападу зі сторони Білорусі, одразу повідомлять громадян про, можливу, небезпеку та військові загрози.


Але дозволю собі зайти ще трохи далі зазирнути в можливі військово-політичні плани путіна, змоделюючи, яке місце в них може відводитись саме Білорусі. І почну з того моменту, який уже обріс безліччю мемів, коли Лукашенко на мапі показував білорусам, а потім і путіну, як і звідки будуть нападати на Білорусь з її західних кордонів, а там, нагадаю, країни ЄС та НАТО... і це було, дійсно, досить кумедно, але не поспішайте з висновками, усе не так просто...


Нагадаю, що ще на початку військового повномасштабного вторгнення росії в Україну, Лукашенко заявляв про "прикриття спини російським солдатам", а у своєму останньому зверненні на день незалежності Білорусі і взагалі, заявив, що Білорусь фактично є ЄДИНИМ військовим союзником росії і те що роль Білорусі у так-званій спецоперації росії була визначена уже дуже давно, фактично особисто підтверджуючи свою участь у всіх звірствах і військових злочинах, які вчиняють збройні сили рф на території України!


І це уже не звичайна для Лукашенка "дипломатична гра на шпагаті", а безальтернативне особисте визнання, що Білорусь є і де-юре і де-факто прямим учасником збройної агресії проти України та геноциду українського народу! Навіщо він це зробив, звузивши собі поле для подальшого політичного маневру до критичного мінімуму? Відповідь, як на мене, може бути, досить проста і очевидна - "спікся акробатичний картопляник" і доля Білорусі в Кремлі уже остаточно вирішена... і саме він, безальтернативний диктатор всієї білоруської історії, її "бацька", як його називають деякі білоруси, і має повести її на остаточну "плаху історії" ставши розмінною монетою в черговому "геополітичному гамбіті путіна".


Моделюючи усі події більш детально, і розуміючи, що путіну потрібно терміново вийти із "українського військового тупіка", а потім і остаточного розгрому, до початку постачання зброї по ленд-лізу. Можемо припустити один із варіантів розвитку подій, який влаштує кремль і завершить фактично-програну війну в Україні, при чому "зберігши обличчя путіна", чого так прагнуть, як в росії, так і у "старій Європі", в даному випадку, за рахунок Білорусі.


Отже, моделюємо. Російські спецслужби роблять провокації саме в тих місцях про які нещодавно говорив Лукашенко, і після цього направляють російські ракети, навіть, можливо, без команди самого Лукашенка, на "центри прийняття рішень" (про які нещодавно натякав Лукашенко) найближчих країн ЄС та НАТО, скоріш за все, Польщі. Тим самим викликаючи невідвороню симетричну реакцію з їх сторони... Ось вам і "казус белі" і "Карибська криза 2.0", світ стоїть на порозі третьої світової війни... 
Але симетричний удар по Білорусі, яка є прямим військовим союзником росії з самопроголошеним диктатором на чолі, це не те саме, що удар по росії, з однієї, але дуже важливої причини - Білорусь НЕ Є ЯДЕРНОЮ ДЕРЖАВОЮ і відсутній військовий договір, який би прямо зобов'язував росію використовувати ядерну зброю в такому випадку.


Отже, реалізація російськими спецслужбами такого надзвичайно-резонансного сценарію, як напад на країну, чи країни, члена ЄС та НАТО, дозволить сторонам, з великою вірогідністю і, дійсно, швидко, сісти за стіл перемовин, але не з безсуб'єктним Лукашенком, а з його господарем путіним! Таким чином, путін "чужими руками" та на чужій території може спробувати вийти на ряд системних геополітичних домовленостей із Заходом, в тому числі і по Україні.


А де ж тут Білорусь, запитаєте ви, а її в цьому розкладі не було уже давно... і Лукашенко, який може допустити такий апокаліптичний сценарій для Білорусі, це чудово знав. Суб'єктна та незалежна Білорусь не потрібна, перш за все, самій росії і це факт! Оскільки за не контрольованої зміни лідера, чи політичного режиму, росія втратить на неї вплив, а отже, цей вплив успішно перехопить "колективний Захід". Чи допустять такий сценарій в Кремлі, звичайно ні. 


Більше того, реалізація вищезазначеного сценарію дозволить уже не умовляти білорусів на співпрацю з росією, економічно утримуючи, по простому, фактично купуючи їх, а перед обличчям страшної військової загрози НАТО білоруси і самі на колінах приповзуть до путіна і будуть благати взяти їх ОКРЕМИМ РЕГІОНОМ У ФЕДЕРАЦІЮ... От і все, як наслідок, путін отримує все що хотів уже давно і не досяг в Україні, і новий "великий договір" з Заходом, і навіть, у вигляді "приємного бонуса" остаточно безсуб'єктну Білорусь у своєму складі... 


Як вам сценарій "дзеркальної відповідь" зі сторони росії, на долучення до НАТО Швеції та Фінляндії?.. жорстко так?..


Друзі, я "малюю" такі дійсно не приємні та навіть страшні аналітичні сценарії не для залякування білорусів чи поляків, я це роблю, як превентивний захід на Нашому спільному інформаційному фронті проти ворога! Адже, як відомо, "озвучений сценарій на половину втрачає свою силу", а я такого сценарію точно не хочу! Я бачу наш шлях з народом Білорусі, спільним, довгим та щасливим, без диктаторів, провокацій та війни між нашими країнами!


Лукашенко остаточно втратив розум та суб'єктність і уже навіть готовий віддати Білорусь, насправді, її найпершому ворогу, а не союзнику, - росії. Люди білорусі мають піднятися і скинути схибленого диктатора! Так, це буде не легко, так, скоріш за все, буде кров, але інші сценарії для Білорусі, ще більш апокаліптичні... Друзі білоруси, скиньте та публічно судіть самопроголошеного диктатора за ЗРАДУ і пам'ятайте - усе в ваших руках! А народ України, зі свого боку, переконаний, осторонь не лишиться і допоможе відстояти вам вашу заслужену незалежність!



comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!