Алексей Буряченко: Без авансів і без гарантій: що ЄС пропонує Україні

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, коментуючи ініціативу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про "асоційоване членство" України в Євросоюзі, Кос зазначила, що це поки тільки ідея. На цю тему тривають дебати. "Коли в Україні буде досягнутий мир – постане дуже серйозно питання вступу України до ЄС." - серед іншого, зазначила Кос.

Єврокомісар, також, уточнила, що є три теоретичних сценарії взаємодії ЄС із країнами-кандидатами (запам'ятайте, це важливо:

1) Як є зараз, за нинішніми правилами - тобто країни інтегруються в ЄС тільки після повноцінного вступу.

2) Часткова секторальна інтеграція, коли країна-кандидат приєднується до спільних політик ЄС у певній сфері після виконання необхідних вимог, з Україною це частково працює; ще один приклад - участь, наприклад, Норвегії та Швейцарії в Шенгенській зоні, хоча вони не є членами ЄС.

3) Зворотне членство, коли країну "авансом" беруть до Євросоюзу - але, за словами Кос, після дискусій така ідея була відкинута.

Отже, що в сухому залишку:

- "асоційоване членство" від Мерца, це тільки ідея;

- повноцінна дискусія в ЄС про членство для України може розпочатись тільки після завершення війни;

- про "зворотнє членство", тобто членство "авансом", можемо забувати;

- і як шлях нам пропонують позитивні приклади успішної інтеграції від Норвегії та Швейцарії.

І все б ніби нічого, але Норвегія та Швейцарія, не є навіть КАНДИДАТАМИ в члени ЄС! Кос про це дипломатично промовчала...

Хоча, заради справедливості, потрібно відзначити, що і дійсно, через систему двосторонніх договорів, можна і в Шенгенській зоні бути і навіть без "кандидатства" бути цінним та важливим партнером для ЄС. А, насправді, у випадку з Норвегією та Швейцарією, не їх не беруть в ЄС, а вони туди категорично не хочуть! Навіть декілька референдумів проводили.

РЕЗЮМУЮ. Наразі, нам пропонують іти по шляху європейської інтеграції (якщо ми цього так прагнемо), без будь-яких "спеціальних" умов, рівнятись на країни які навіть не є кандидатами (Норвегія та Швейцарія) і сподіватись на те, що після завершення війни у наших "європейських партнерів" вистачить політичної волі на початок повноцінного діалогу про майбутнє України в ЄС.

Окрім того, шановна Марта Кос зробила цікаву ремарку, що Україну потрібно тримати "глибше" до ЄС. Якщо ж цього не зробити, це призведе до розчарування українців.

Залишилось зрозуміти, що таке "глибше"... Цікаво, це уже перемога "єврооптимізму" чи зачекаємо героїчного відкриття першого кластеру?

 Але за чесність, безумовно, дякую пані Кос!