Блог

Алексей Буряченко: Путінський гамбіт: чому перемир'я до зими може виявитися пасткою

Що стоїть за розмовами про «сісфаєр» і чому перемир'я може виявитися лише паузою перед новим етапом великої геополітичної гри.

2

Алексей Буряченко

Политолог, кандидат политических наук, доктор философии, юрист, финансист

Профессор «КАИ», Президент Международного института исследований в сфере безопасности

Чи вдасться завершити війну до зими!? Вчора, після чергового масовано ракетного обстрілу Києва, намагалися знайти відповіді на вищезазначене питання, І от що я з цього приводу думаю.

 

Коли ми згадуємо відповідне доручення президента України Володимира Зеленського керівнику ОП Кирилу Буданову, частина експертної спільноти та ЗМІ намагаються це трактувати саме як намагання "завершити війну", а це, як на мене, велика помилка.

 

Наразі, я не бачу ЖОДНОЇ причини путіну добровільно/примусово погоджуватись на відносно-справедливий мир в такій короткостроковій перспективі. Оскільки, в такому разі, з великою вірогідністю, він остаточно втратить можливість впливу на Україну і, тим паче, продовження війни. А це для нього критично.

 

Навіть без економіки, просування на фронті, нормальної мобілізації, путін може ще досить довго тероризувати українців ракетними ударами по мирним містам та цивільній інфраструктурі, видаючи це за успішний-успіх і торгуючись з президентом США Дональдом Трампом по цьому чутливому політичному треку - "звершення дев'ятої війни".

 

Отже, враховуючи вищевикладене, мова іде не за "мир", а саме за "перемир'я" (до зими). А от перемир'я до зими - це уже зовсім інша справа. Тут, зі слів Буданова, і дійсно має місце певне вікно можливостей. Оскільки концентрація внутрішньо- і зовнішньо-політичних факторів в ці пів року буде просто зашкалювати! Від саміту НАТО в Анкарі, виборів в Думу та наступної зустрічі Трампа з Сі (вересень), до проміжних виборів в США на початку листопада.

 

Але і тут не все так просто. Є ДВА базових сценарії, як ми можемо вийти на "сісфаєр" по лінії розмежування, а не виконуючи ультиматуми Кремля по здачі ще не окупованої території Донецької та Луганської областей:

- це коли ми спільно з "партнерами" дотиснемо путіна і ситуація в самій РФ буде критичною;

- коли сам путін вирішить розіграти чергову "спецоперацію" і буде імітувати те що його "примусили до миру".

 

Я безумовно за перший варіант, але оскільки це аналітичний розбір, а не пропаганда, розгляну і другий. Тим паче, він за своєю стилістикою дуже схожий на путінські "викрутаси". І , зверніть особливу увагу, що питання "гарантій безпеки" поки залишається в підвішаному стані, а воно і дійсно є ключове... Оскільки, в такому разі статус "сірої зони" України гарантований майже на 100% і за європейське майбутнє можна забути дуже надовго.

 

Отже, чи може путін імітувати свій конструктив в перемовному процесі і піти на сісфаєр до зими - може. Оскільки,

- це і для Трампа гарний пас, якщо це зробити до проміжних виборів,

- і з європейцями сісти з стіл перемовин, чого вони дуже прагнуть,

- і від Китаю спробувати "відклеїтись"... Чому ж ні?

Якщо допустити подібний сценарій, то робити це путін буде на фоні підвищених загроз для ЄС та НАТО, використання "орешника" та постійних жертв мирного населення в Україні - тим самим натякаючи європейцям, що вони можуть бути наступні... Ну а там (в Європі), як ми давно знаємо, ні вмирати, ні воювати, насправді не збираються. На що путін і прагматично розраховує.

 

В сухому залишку, комбінація путіна може полягати в тому, щоб досягнути своїх цілей без війни проти країн ЄС та НАТО, а просто шляхом залякування "неминучим вторгненням".

А там уже можна ставити питання і по:

- створення "буферної зони з НАТО", що доречі готовий був обговорювати Столтенберг, ще у 2021 році,

- і "захисту російськомовного населення" в країннах Балтії,

- і безперешкодному проходу в акваторію Балтійського моря,

- і безперешкодному доступу до Калінінградської області,

-і, безумовно, припинення допомоги Україні. Оскільки зараз це робить майже повністю тільки ЄС.

 

І, як вишенька на торті, переконаний, що Трамп може бути не проти цих "хотелок". Оскільки, для нього найголовніше не втягнутися у військове протистояння з РФ виконуючи 5 ст. статуту НАТО. Ну принаймні, тут і зараз. А на долю європейців, українців та усіх інших, у раніше американоцентричному світі, йому глибоко... як і на "демократичні цінності", які довгі роки були ідеологічною зброєю США у протистоянні з "радянським блоком". А оскільки і Союзу уже давно немає, то і в "цінностях" особливо немає потреби.

 

Тому, враховуючи вищевикладене, можемо впевнено прогнозувати, що путін буде робити все можливе і не можливе, щоб конфлікт на Близькому Сході розгорівся з новою силою і остаточно змістив фокус США з України. 

 

Але, щоб у цій черговій "спецоперації" усе вдалося, потрібнен критичний елемент - розуміння, що Україна буде виконувати взяті на себе зобов'язання по "сісфаєру" і не буде заважати "розторговці" путіна з ЄС та США... 

 

Адже, якщо з Україною не буде досягнуте стійке та всеосяжне перемир'я, завжди будуть ризики того, що Україна прийде на допомогу європейцям, а це, безумовно, зірве весь путінський план. Доречі, чому ж ви думаєте в Кремлі не задоволені Вітхофом-Кушнером і хочуть легітимізувати перемовний процес? Не тому, що вони хочуть безкінечний Мінск-3, а тому що прагнуть гарантій стримування України з боку США. Щоб вона не завадила путіну в критичний момент...

 

Тому, що скажеш, переконаний, що тепер і ви реалістично повірили в перемир'я до зими.., але так само чітко усвідомили, що будь-яке подібне перемир'я не буде означати для України справжній надійний мир. Просто для цього ще недостатньо передумов. І буде великою помилкою зараз надіятись на швидкі вибори після сісфаєру, оскільки в Кремлі саме цього і будуть прагнути - політично змістити Зеленського, перезавантажити ВРУ, а потім уже домовлятися з нами під ризиком повторного вторгнення, без гарантій безпеки та стійкої підтримки західних партнерів.

 

Але, глибоко переконаний, що і Зеленський, і Буданов, ці варіанти сценарного планування чудово знають, і маючи свій план контргри. Він може полягати в тому, щоб використати цей час для виведення нашої автономної обороноздатності на рекордний історичний рівень, через власні технології балістики, антибалістики, КАБів, дронів, авіапарку та масштабованого технологічного ВПК. Відозмінити путінську парадигму настільки, щоб у шантажі просто не було сенсу, а загроза відповіді, на порушення домовленомтей, москалів просто безмежно лякала. Аж до відновлення "ядерного статусу" України...

 

Це складні комбінації і найближчі півроку будуть максимально напруженими, але, як і завжди, найтемніша ніч перед світанком.


comments

Новини партнерів

comments

Інші матеріали автора


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!