Valerii Klochok: Які дороги в Україні будуть платними?

Платні дороги для українців – це щось далеке й малоприйнятне. Винятком є лиш ті водії, котрі або працюють в Європі чи інших країнах або ті, хто на власному авто подорожував за кордоном. Але такими західними новаціями відзначилася та ж сама Білорусь і навіть в Росії існують платні дороги ще з 1999 року. У нас такого немає. Втім розмова ведеться давно. І всіх турбує питання, а чи будуть платними дороги, збудовані в останні роки в Україні в тому числі і в рамках проекту Велике будівництво.

Ще в 2018 році, коли було ухвалено зміни до низки законів про концесії, ще тоді Міністерство інфраструктури запевняло, що вже збудовані дороги платними не стануть. Така позиція й у нинішньої влади.

Влада розуміла тоді і розуміє нині, що власним коштом відновити убиту десятиліттями дорожню інфраструктуру неможливо і концесія один із механізмів залучення додаткового фінансування. Я особисто доволі обережно ставлюся до концесії, як такої. Але за умов прискіпливого законодавчого врегулювання державно-приватного партнерства (однією із форм якої є концесія), де державний інтерес буде максимально захищений а ризики мінімальними - така співпраця можлива.

В минулому році парламент ухвалив новий Закон про концесії, який замінив попередній (1999 року) і який фактично став передумовою ухвалення урядом Шмигаля 23 грудня рішення про тарифи максимальної вартості концесійних доріг.  

На думку профільного міністра Криклія це дасть змогу залучити приватних інвесторів на ринок українських автошляхів. «Для цього вже розроблена Перша програма ДПП у дорожній галузі roadppp.in.ua, в рамках якої на першому етапі ми відновимо 6 потенційних пілотних ділянок доріг загальною протяжністю 1400 км», - сказав він.

В Україні планують реалізувати державно-приватне партнерство на шести ділянках доріг, які презентували потенційним інвесторам. Про це написав Криклій у Телеграм-каналі ще 29 жовтня. Тоді стало відомо, що уряд планує передати в концесію 6 автомобільних доріг:

- ділянка дороги М-03 від Борисполя до Полтави;

- ділянка дороги М-06 від Києва до Рівного;

- маршрут від Дніпра до Кривого Рогу і Миколаєва (М-04, Н-11);

- маршрут Ягодин - Ковель - Луцьк (М-07, М-19);

- маршрут Харків - Дніпро - Запоріжжя (М-29, M-04, M-18);

- ділянка дороги М-14 від Херсона до Миколаєва.

Але Укравтодор вчора вніс ясність у це питання: «В Україні ще немає жодної побудованої за кошти приватних інвесторів дороги. Тобто жодна з доріг Велике будівництво цього року НЕ МОЖЕ СТАТИ ПЛАТНОЮ». А стаття 39 згаданого Закону про концесії чітко визначає, яким має бути об’єкт концесії щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільних доріг. Зокрема вона передбачає обов’язкову наявність АЛЬТЕРНАТИВНОГО БЕЗОПЛАТНОГО ПРОЇЗДУ.  

Саме тому я і писав, що ставлюся до концесій дуже обережно і законодавче регулювання відносин держави й приватного бізнесу має бути однозначним, чітким і в інтересах держави. Чинний Закон про концесії таку дефініцію визначає.  

Повертаючись до самої суті платних доріг.  

Інформації про розмір плати можна знайти на просторах Інету чимало. Порівнюючи тариф, який встановив уряд, наприклад з тією ж Білоруссю, то він навіть менший. У нас вартість проїзду через концесійні дороги в Україні буде коливатися від 80 копійок до 4,6 грн. У Білорусі для легкових авто ціна стартує з майже 1,4 грн за км. (дані посольства України в Білорусі). Це не може не радувати, але наскільки швидко ми звикнемо платити за проїзд – питання риторичне. Бо отримувати доходи ми хочемо, як в Європі, а жити, як і раніше…