Зміни до держбюджету-2020: що буде з економікою України в нинішньому році

Сьогодні, 13 квітня, на позачерговому засіданні Верховної Ради (ВР), 249 нардепів підтримали законопроект № 3279-д про внесення змін до державного бюджету на 2020 рік.

Відповідно до змін, доходи держбюджету скоротилися з 1,096 трлн гривень до 975,8 млрд гривень (спочатку Кабмін пропонував 972,6 млрд гривень), а витрати збільшилися з 1,184 трлн гривень до 1,266 трлн гривень (проти 1,263 трлн гривень в первинному варіанті, який нардепи "завалили" 30 березня). Граничний дефіцит головного фінансового документа країни збільшено з 96,3 млрд до рекордних 298,4 млрд гривень.

Експерти оцінили для видання "Коментарі" результати голосування і перспективи виживання з таким головним фінансовим документом.

Зміни до держбюджету-2020: до голосування залишилося багато питань

Політичний експерт Руслан Бізяєв називає ухвалення поправок до бюджету "відродженням" прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

"До останнього моменту прийняття секвестованого бюджету було під великим питанням. Що і показало голосування в Раді. Фракції "Голос", "Батьківщина", "Європейська солідарність", ОПЗЖ розкритикували запропоновані зміни і не підтримали їх, – зазначає Бізяєв. – Виходить, що монобільшості не вдалося домовитися ні з ким із "ситуативної опозиції". Самі ж представники фракції "Слуга народу" з наявних в їх розпорядженні 254 голосів "нашкребли" лише 226. Тобто, мінімально необхідна кількість для прийняття законопроекту. Якби не пособили представники депутатських груп "За майбутнє" (5), "Довіра" (15) і троє позафракційних, могли б бути питання відносно такого голосування "на грані". Втім, питання так і залишилися. І чимало".

На думку політексперта, ми побачили секвестр, в якому хтось зумів відстояти зручні собі моменти, хтось — ні. І незадоволених, вважає Бізяєв, буде ще більше, коли почнуть вникати в суть того, що наприймали.

"Чого варто фонду на боротьбу з Covid-19 зменшений з первинних 97,06 млрд до 64,7 млрд гривень. Цього абсолютно не вистачить для того, щоб хоча б мінімально протистояти викликам, – упевнений експерт. – Не кажучи вже про те, що різкої збільшений дефіцит планують покривати за рахунок запозичень (дозволений ліміт держборгу збільшиться з 2,045 трлн грн до 2,387 трлн грн), що різко зменшило фінансування місцевих бюджетів (на 9-10 млрд грн) і субсидій (більш ніж на 8 млрд грн). Це голосування нагадало мені ті, які проходили в останні пару років правління Порошенко. Потрібні закони тоді приймалися, але в такому вигляді, що вони вели до заморожування тій чи іншій ситуації, а зовсім не до її вирішення".

Руслан Бізяєв впевнений, що бюджет буде переглянутий ще не раз.

"Сьогодні Шмигаль зіграв, висловлюючись футбольною термінологією, на межі офсайду. Але наступного разу йому може не пощастити. Адже криза не закінчиться із закінченням карантину. І, судячи з усього, літніх канікул в політиці у нас цього року не буде", – прогнозує експерт.

Зміни до держбюджету-2020: стратегії виходу з кризи в документі немає

Скорочення бюджету пройшли у форматі "пожежної ситуації", вважає політолог Петро Охотін.

"Примітно, що поки не видно стратегії виходу України з кризи. Або навіть обговорення такого, – зазначає експерт. – Скорочені статті по утворенню, розвитку регіонів, на будівництво аеропорту в Дніпрі. При цьому фінансування МВС істотно зростає. Висновок з таких рішень невтішний – Кабмін і президент діють у режимі тимчасової реакції на виклики".

На думку Охотіна, депутати, як показали голосування, не можуть створити власної альтернативи виходу країни з рецесії.

"Нас чекає суворе час подальшого падіння економіки і переформатування політичної картини", – прогнозує політолог.

Зміни до держбюджету-2020: документ залишається проблемним

Політичний консультант, голова Центру політичних студій "Доктрина" Ярослав Божко звертає увагу, що новий проект держбюджету і успішність його реалізації повністю залежить від кредиту МВФ, який усіма силами блокується групою Коломойського в "Слузі народу".

"Тому це поки ще підвішене в повітрі питання, – говорить експерт про перекроєний головний фінансовий документ країни. – Крім того, планований секвестр бюджету повинен був би зробити дефіцит меншим (для чого, власне, він і приймається). Проте в новому проекті дефіцит збільшується у порівнянні з попереднім. У нашій ситуації це може вести до зростання інфляції".

В цілому проект, на думку Ярослава Божко, залишається проблемним і не до кінця реалістичним: "В кінцевому підсумку, можливо, доведеться запустити друкарський верстат і неконтрольовану інфляцію".

Нагадаємо, "Коментарі" писали, що на сайті парламенту був опублікований законопроект про внесення змін до держбюджету на 2020 рік. Згідно опублікованому на сайті парламенту документу, Кабмін в 2020 році очікує падіння ВВП на 3,9%. При цьому, в кінці 2019 року уряд очікував зростання економіки нашої країни за підсумками 2020 року на рівні 3,7%. Також у нинішньому році очікується і зростання рівня безробіття – до 9,4%, при тому, що раніше прогнозували цей показник на рівні 8,1%. Також у Кабміні вважають, що реальні заробітні плати впадуть на 0,3%. До кризи планувалося, що економіка зросте на 3,7%. У Кабміні прогнозують курс гривні до долара на рік на рівні 29,5 грн за долар, раніше очікувалося курс на рівні 27 грн за долар.