Ринок землі: експерти не бачать реформи в новому законопроекті

Найближчим часом Верховна Рада спробує прийняти у другому читанні резонансний законопроект про відкриття ринку землі сільгосппризначення (його ухвалення – одна з умов продовження співпраці з МВФ).

Експерти поділилися з виданням "Коментарі" думкою щодо того, наскільки законопроект змінився — і які його шанси бути затвердженим в цілому.

Наслідки транснаціонального значення

Академік, перший віцепрезидент Академії економічних наук України Анатолій Пешко нагадує, що при підготовці закону до другого читання врахували лише близько десяти правок із понад чотирьох тисяч, які в основному були внесені опозицією.

"Причому врахували поправки, які внесли самі ж представники фракції "Слуга народу". Ще й спробували зробити вигляд, що цей законопроект тепер більш лояльний по відношенню до українських фермерів, що він нібито більше відображає інтереси українського народу. Насправді це не так", — підкреслює Анатолій Пешко.

За словами академіка, в оновленому законі передбачено зосередження землі в одних руках в кількості не більше 10 тисяч гектар.

"При цьому банкам дозволено брати землю в заставу, тобто концентрувати у себе її в більшій кількості, ніж 10 тисяч га. Мова, швидше за все, піде про десятки, сотні га. І хоч банки зобов'язані в певний термін продати цю землю, але це — вилами по воді, — зазначає економіст. — До того ж, навіть 10 тисяч га – це територія однієї-двох територіальних громад у середньому по Україні. Тобто, люди, які там живуть, можуть стати заручниками однієї людини".

Не прописаний в даний момент в законі і запобіжник від купівлі землі іноземцями, нехай навіть через підставних осіб.

"Тим часом парламентський комітет з податкової політики вніс пропозицію про підвищення рентної плати за землю. Так продовжують тиснути на власників землі. Влада створює умови, щоб фермерам було невигідно працювати на землі, — впевнений Анатолій Пешко. — Дії влади спрямовані на цинічне розкрадання української землі в інтересах власників великого світового капіталу, який бажають задешево скупити українську землю, обмінявши знецінені долари на цей високоліквідний ресурс. Попит на родючі землі найближчим часом буде вкрай високим".

Високою, на думку академіка, є і ймовірність прийняття закону в цілому.

"Я бачу, що представники нашої влади не розуміють наслідків своїх дій, при цьому явно мають певну фінансову зацікавленість у прийнятті закону про ринок сг-земель якомога швидше — і саме в такому вигляді, в якому його намагаються "пропхати". Але прийняття закону в такому вигляді може мати непередбачувані наслідки, в тому числі у транснаціональному масштабі", — сказав Пешко, додавши, що мораторій на продаж землі треба продовжити мінімум на 10 років і обмежити продаж в "одні руки" до 500 га.

Потрібні тести

Політичний аналітик Олександр Солонько вважає, що закон про відкриття ринку землі не міг не стати скандальними, враховуючи те, як приймали його в першому читанні в минулому році, "ламаючи через коліно" і парламент, і суспільство.

"Існує певна громадська думка, яка ставиться з недовірою не стільки до відкриття ринку землі, скільки до того, як це пропонують, — пояснює аналітик. — Було багато маніпуляцій, представники влади дуже поспішали його протягнути. У відповідь отримали тисячі поправок у законопроект. На профільному аграрному комітеті, розглядаючи правки, на одну витрачали 30 секунд. Це нонсенс, адже навіть кілька слів у законопроекті здатні серйозно вплинути на його утримання".

Солонько підкреслює, що ринок землі — це величезна галузь, велика категорія суспільних відносин. І такі докорінні зміни вимагають серйозної підготовчої роботи з суспільством і законодавчою базою.

"Така грандіозна реформа має передбачати певні випробувальні періоди (тестовий режим) з деякими обмеженнями. Як було з медичною реформою, яку починали в декількох областях. Ось і тут, можливо, варто було б не ламати суспільство через коліно, а показати на тій чи іншій території, як може працювати така реформа, — розмірковує експерт.

Аналітик припускає, що якби українська влада мала чіткий план, як збільшити ВВП, поліпшивши платоспроможність України, продемонструвати кредиторам, що ми можемо не тільки виплачувати борги, але і збільшувати свої економічні й фінансові ресурси, то прийняття закону про відкриття ринку сг-землі не було б настільки "палаючим".

"У будь-якому випадку співробітництво з МВФ — предмет переговорів, — підкреслює Солонько. — І ми можемо пропонувати альтернативу. Але українська влада або не бачить цю альтернативу, або не може її побачити. У підсумку мова йде просто про прийняття змін, які дозволять на якийсь час наповнити економіку країни фінансовими ресурсами", — сказав він.

Експерт зазначає, що відкриття ринку землі в його нинішньому варіанті принесе короткострокову вигоду, а далі продавати буде нічого. За його словами, є зацікавлені групи, які просувають відкриття ринку землі саме в такому вигляді,а є ті, хто цьому протистоїть.

"На жаль, часто в цьому протистоянні втрачається голос здорового глузду, — підкреслює Солонько. – І ми отримуємо крайності замість можливості розробити модель, яка буде вигідна Україні як державі. Поки що схоже на те, що закон мають намір прийняти в січні найближчим часом в "сирому" вигляді – з косметичними змінами".

Нагадаємо, раніше Верховна Рада підтримала законопроект про ринок землі у першому читанні. "За" проголосували 240 народних депутатів: 227 — від "Слуги народу" та 13 позафракційних.

На початку січня законопроект про ринок землі був затверджений до другого читання профільним Комітетом Верховної Ради. Так, обмеження на придбання землі "в одні руки" знижено з 200 тис. га до 10 тис га. Питання про продаж продаж землі сільськогосподарського призначення іноземним громадянам вирішуватиметься лише на референдумі.

Читайте Comments.ua в Google News