logo_ukra

Coinspot 25.05.2020

BTC/USD

9060.82

ETH/USD

207.78

LTC/USD

43.29

НБУ 25.05.2020

USD/UAH

27.05

EUR/UAH

29.45

RUB/UAH

0.38

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

Головна Новини Бізнес економіка Готовність української економіки протистояти кризі через коронавірус: чи є оптимізм Нацбанку обґрунтованим
commentss НОВИНИ Всі новини

Готовність української економіки протистояти кризі через коронавірус: чи є оптимізм Нацбанку обґрунтованим

Експерти оцінили заяву Нацбанку про те, що українська економіка зараз більш підготовлена до можливої кризи через пандемію коронавірусу, ніж коли вона входила в попередні кризи

23 березня 2020, 15:03 comments2019
Готовність української економіки протистояти кризі через коронавірус: чи є оптимізм Нацбанку обґрунтованим

Експерти на прохання порталу "Коментарі" оцінили заяву заступника глави Національного банку України (НБУ) Дмитра Сологуба, що українська економіка зараз володіє достатнім запасом міцності та більш підготовлена до можливої кризи через пандемію коронавірусу, ніж коли вона входила в попередні кризи (1998-го, 2008-го і 2014 років).

"Зараз ступінь уразливості державних фінансів України до впливу зовнішніх шоків набагато вищий, а рівень платоспроможності держави – нижче"

Доктор економічних наук, заввідділу Інституту "Growford" Тетяна Богдан називає твердження про те, що економіка України є більш міцною і краще підготовленою до впливу кризових факторів, занадто оптимістичними і дезінформаційними про реальний стан справ.

"Основний макроекономічний індикатор – реальний ВВП – після кризового падіння в 2014-2015 роки, за станом на кінець 2019-го, так і не досяг рівня 2013 року (був на 6% менше). Економіка України у 2016-2019 роки зростала набагато більш низькими темпами, ніж економіки наших сусідів і партнерів – Польщі, Угорщини, Туреччини, Грузії, – аргументує експерт. – Характерною рисою останнього посткризового періоду в Україні (2016-2019 роки) стала стагнація промисловості. А в 2019 році падіння промислового виробництва супроводжувалося навіть дефляцією цін виробників".

Така тенденція, за словами Тетяни Богдан, дуже небезпечна, оскільки обробна промисловість є основним генератором доданої вартості – й тільки вона може забезпечити сталий економічний розвиток країни і послідовне підвищення добробуту нації.

"На відміну від промисловості, сільське господарство, торгівля і будівництво – галузі, які виступали драйверами економічного зростання України в останні роки – мають обмежений потенціал зростання продуктивності праці й сильно залежать від коливань цінової кон'юнктури, – продовжує економіст. – А окремі сегменти сфери послуг (включаючи ІТ) мають мінімальний мультиплікаційний ефект для розвитку інших галузей".

Експерт зазначає, що спостерігалися певні позитивні тенденції у зовнішньоекономічній сфері України. Так, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу зменшився з 9,1% ВВП в 2013 році – до 0,7% ВВП в 2019 році. Рівень покриття міжнародними резервами імпорту товарів і послуг підвищився з 2,5 місяців у 2013-му до 3,8 місяців в 2019-м.

"Однак відношення міжнародних резервів України до короткострокового зовнішнього боргу на кінець 2019 року становило лише 52,4% (34,4% на кінець 2013-го) при гранично допустимому значенні на рівні 100%, – підкреслює Тетяна Богдан. – Таким чином, Україна не має адекватною "подушки безпеки" на випадок дії потужних шоків платіжного балансу".

Біда і в тому, що після 2013 року в Україні посилювалися процеси дезінтеграції реального і фінансового секторів економіки.

"Скорочення банківських кредитів в реальну економіку набуло стійких тенденцій: на кінець 2019 року рівень банківського кредитування економіки склав 25,2% ВВП, в той час як на кінець 2013 – 65,3% ВВП, а на кінець 2007 – 59 % ВВП, – порівнює експерт. – Надмірно висока облікова ставка НБУ та встановлення Нацбанком надмірно жорстких вимог до резервів банків під кредитні ризики переорієнтувала діяльність банків по кредитуванню реальної економіки до надання позик держбюджету і самому НБУ (через депозитні сертифікати)".

Порівняно з попередніми періодами, коли національна економіка входила у фазу кризових потрясінь, зараз рівень державного боргу України – на історичному максимумі, нагадує Тетяна Богдан.

"Державний і гарантований державою борг нині становить близько 50% ВВП, в той час як на кінець 2013 року він дорівнював 38,4% ВВП, а в кінці 2007-го – 12,3% ВВП, – говорить економіст. – Тобто, зараз ступінь уразливості державних фінансів України до впливу зовнішніх шоків набагато вищий, а рівень платоспроможності держави – нижче. Крім того, в результаті деіндустріалізації економіки і низької якості податкового адміністрування, в Україні в останні роки послідовно знижується рівень доходів бюджету: на 2 відсоткових пункти ВВП за 2017-2019 роки. Це означає, що держфінанси поступово втрачають здорову основу у вигляді податкових ресурсів і переходять на згубну залежність від позикових джерел фінансування. Крім того, через проведення антициклічної фіскальної політики звужуються можливості держави реагувати на кризові потрясіння і надавати громадянам базові публічні блага – медичні, освітні послуги, послуги, пов'язані з безпекою, обороною і так далі...".

"Масштаби і наслідки шоків безпосередньо залежать від масштабів, динаміки і часу пандемії"

Голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, доктор економічних наук Ігор Бураковський погоджується зі словами Дмитра Сологуба, що сьогодні українська економіка знаходиться в кращому стані, ніж у 1998, 2008 і 2014 роки.

"В період з 1991 по 1998 роки у нас була глибока криза, в результаті чого ВВП у 1998 році знизився до 40,8% порівняно з 1990 роком, – говорить експерт. – І це – не вдаючись до аналізу цілої купи інших проблем, які стоять за цими цифрами".

2008-й, нагадує Ігор Бураковський, став роком глобальної фінансової кризи.

"ВВП становить 113, 2% від 2010 року, але це, перш за все, ефект низької статистичної бази, – каже економіст. – 2014-й – 98, 8% від 2010 року. 2016-2019 роки економічного зростання і запуску цілого ряду реформ".

У той же час, підкреслює Ігор Бураковський, українська економіка залишається вразливою до внутрішніх і зовнішніх економічних шоків, пов'язаних з пандемією COVID-19.

"Підкреслюю, що мова йде про природний катаклізм, а не про "традиційну" економічну кризу. Масштаби і наслідки цих шоків безпосередньо залежать від масштабів, динаміки і часу пандемії", – резюмує експерт.

"Заява НБУ, певною мірою, це речівки та гасла"

Кращий спосіб оцінити готовність української економіки до кризи, яка точно настане, – це пережити кризу, вважає голова Асоціації малого і середнього бізнесу Руслан Соболь.

"За суб'єктивними критеріями, до такої кризи не готова жодна країна, – підкреслює експерт. – Більшою мірою готові США, Китай, Німеччина – лідери світової економіки. Інші країни (включаючи, саме собою, Україну) – не готові. Так що заяви представника НБУ, це, певною мірою, – кричалки, гасла".

На думку Руслана Соболя, українській владі зараз треба максимально сконцентруватися на закритті потреб внутрішнього ринку, на держпрограму підтримки та розвитку внутрішнього виробника, формування виробництва нацпродукта, нових робочих місць.

"Про це треба не просто говорити, це потрібно робити, – упевнений експерт. – І як можна швидше".

Раніше "Коментарі" написали, що в Нацбанку розповіли, як поширення коронавірусу може вплинути на інфляцію в Україні.

 


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб першими дізнатися про найважливіші події!


Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl+Enter.
Джерело: comments.ua
comments

Новини партнерів

Новини

????????...
Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!