Вибирати по-новому: Виборчий кодекс виявився з «підводними каменями»

Верховна Рада прийняла 19 грудня в цілому законопроект про Виборчий кодекс України (ВКУ), з поправками президента Володимира Зеленського. Експерти на прохання видання "Коментарі" оцінили цей найважливіший для виборів документів.

Поле для маневру залишилося

Аналітик Фонду громадської дипломатії Олександра Решмеділова звертає увагу, що ВКУ готували вже давно. У підсумку проголосували з солідним результатом 330 голосів. Тобто, більш ніж для двох третин чинного парламенту цей кодекс виявився прийнятним.

"Завдяки тривалій роботі, тему пропорціоналки з відкритими списками медійно прокачали. За фактом ми отримували щось гібридне, так що виникає логічне запитання, а чи пропала мажоритарка? Як вірно зазначили представники Громадянської мережі ОПОРА, Виборчий кодекс містить як прогресивні, так і неефективні положення. Враховуючи, що зауважень все ще багато, не випадково нардепи пообіцяли повернутися до вдосконалення Кодексу в лютому 2020 року", — відзначає аналітик.

За словами експерта, серед спірних моментів — обмежена відкритість виборчих списків на парламентських і місцевих виборах, що сприяє посиленню партійного впливу на розподіл мандатів, а також відсутність можливості голосувати за допомогою сучасних технологій. Тим самим влада залишила собі поле для маневру. Крім того, невирішеним залишилося питання з агітацією в Інтернеті.

Кодекс, на думку Решмеділової, схожий на клаптикову ковдру.

"Він включає в себе багато локальних законів – про місцеві вибори, ЦВК. Але так як положення готувалися в різний час, в якихось моментах вони суперечать один одному, — відзначає аналітик. — Його потрібно почистити, він великий, громіздкий. Може бути хаос на місцях. Все має бути більш зрозуміло. Нагадаю, що це був раніше проголосований кодекс, ветований президентом, доопрацьований у комітеті. Фактично його двічі прожували. І все одно його ще будуть доопрацьовувати. Він буде мінятися і в зв'язку з реформою децентралізації, і в зв'язку з обіцяним переписом, і з низкою інших моментів".

Експерт впевнена, що при впровадженні Виборчого кодексу буде багато підводних каменів – проблеми з підрахунком, з наповненням списків (ті ж гендерні квоти), з представництвом від партій.

Перемога для переселенців

Правозахисник, юрист Громадського холдингу "Група впливу" Марія Красненко підкреслює, що був прийнятий не просто новий, а фактично перший Виборчий кодекс.

"Робота над ним тривала не один рік, а фінальні місяці, після внесення зауважень президента, були особливо "стресовими". Разом з тим, основна новина для переселенців та інших мобільних категорій громадян полягає у фактичній можливості використовувати своє право голосу на місцевих виборах шляхом зміни виборчої адреси", — підкреслює Красненко.

Експерт звернула увагу, що законодавчі зміни в законопроекті№6240 (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних груп всередині країни) були закладені на початку 2017 року.

"Ці зміни знайшли відображення в тексті ВКУ після того, як президент України наклав на Кодекс вето з пропозиціями, зокрема про необхідність надати ВПО можливість голосувати на місцевих виборах. І це — велика перемога!", — переконана Красненко.

Наслідки непередбачувані

Адвокат Тетяна Матяш також звертає увагу на важливість появи виборчого права у тих, хто не живе за місцем реєстрації.

"Мова про переселенців, трудових мігрантів, студентів, — зазначає експерт. — Тепер я, як переселенка, подаю обґрунтовану заяву і міняю виборчу адресу. Таким чином, нарешті, я є повноправним членом громади міста Києва. Це гарна новина".

У той же час, з урахуванням запропонованих змін до Конституції, Тетяна Матяш не може передбачити наслідки запровадження системи відкритих списків.

Як повідомляв сайт "Коментарі", голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко пояснив, що місцеві вибори в 2020 році будуть проходити частково за пропорційною системою.

Читайте Comments.ua в Google News