Особливий Донбас: експерти спрогнозували долю статусу ОРДЛО

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков запевняє, що Верховна Рада почне роботу над новим законопроектом "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей" ("особливий статус" Донбасу) після того, як відбудеться зустріч лідерів держав "нормандському форматі" (призначена на 9 грудня). Термін дії нинішнього закону закінчується 31 грудня 2019 року.

Також українська влада обіцяє, що закулісних переговорів не буде, а до процесу розробки документа залучать всі фракції і громадськість.

Експерти розповіли виданню "Коментарі", яким може бути (і має бути взагалі) оновлений закон про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО).

Прийняття нового закону недоцільно

Співголова Громадської ініціативи "Права Справа", історик, юрист Дмитро Снєгирьов впевнений, що приймати новий закон немає сенсу.

"У старому законі, прийнятому восени 2014 року, який періодично проходив пролонгацію, передбачено заходи, які нівелюють можливість проведення виборів на окупованих територіях без виведення окупаційних військ РФ, — пояснює експерт. – Згідно з "Мінськом-2", проведення виборів в ОРДЛО можливо лише при розведенні сил і засобів — навіть при наявності окупаційних військ і збереження структури т. н. "Л/ДНР". В законі ж чітко зазначено, що вибори можливі лише після встановлення фактичного контролю України над проблемною ділянкою російсько-українського кордону".

І коли зараз піднімається питання про нову редакцію закону, є побоювання, що саме цей пункт (вибори після передачі контролю над кордоном) буде виключений, зазначає Снєгірьов.

"Немає ніякої логіки і політичної доцільності в ухваленні нової редакції закону. Є закон України, який просто можна пролонгувати (як це робили раніше), — вважає експерт. — Саме закон і можливість його пролонгації, за словами російської сторони, є наріжним каменем на переговорах в "нормандському форматі". Кремль не передасть Україні контроль над порушеним кордоном до проведення виборів. Саме цей пункт фактично зводить нанівець всі російські умови".

Тому, переконаний Снєгірьов, в прискореному темпі йде масова паспортизація мешканців ОРДЛО. Так створюються умови, при яких навіть у разі неприйняття і непролонгації закону про особливий статус, значна частина жителів тимчасово окупованого Донбасу буде вже громадянами РФ, а не України. Що, в свою чергу, зводить нанівець зусилля України по реінтегарції, закріплюючи колоніальний статус ОРДЛО, узаконюючи військову присутність Росії на українській території.

Збережеться статус-кво

Глава Центру досліджень соціальних перспектив Донбасу Сергій Гармаш упевнений, що Україна зацікавлена, щоб закон про особливий статус з'явився після "нормандської зустрічі". І його зміст, підкреслює експерт, буде залежати від її результатів.

"Якщо Путін погодиться реально вийти з Донбасу на умовах "Мінська" в його розумінні Києвом, то закон буде схожим на нинішній. Можливо, просто в черговий раз продовжать дію цього закону. Тоді він з'явиться швидко, — каже Гармаш. — Якщо ж Зеленський зрозуміє, що Путін не хоче реально йти, то закон буде чисто формальним, для формального ж виконання Мінський угод. Але по суті він не буде компромісними, а значить ніяк не змінить ситуацію на Донбасі. Тоді з його прийняттям буде вже нікуди поспішати".

Перший варіант, на думку голови Центру, несе серйозні внутрішньополітичні ризики. Другий — зовнішньополітичні.

"Я думаю, що буде збережено статус-кво", — резюмує Гармаш.

В України немає часу

Глава Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко вважає, що якщо закон про особливий статус і будуть внесені оновлення, то — мінімальні.

"На підготовку нового закону майже немає часу, — пояснює експерт. — Дуже складно буде узгоджувати як всередині країни, так і на рівні переговорів. Так що будуть або мінімальні зміни, пов'язані з трактуванням особливого статусу Донбасу (можуть з'явитися після "нормандських" переговорів), або (що більш ймовірно) – чинний закон пролонгують ще на рік".

Найкращим для української влади виходом Фесенко вважає – нічого не міняти.

"Поліпшити свої позиції ми навряд чи зможемо, а додаткові компроміси можуть стати предметом запеклих дискусій вже в Києві", — пояснює голова Центру "Пента".

Як повідомляв сайт "Коментарі", президент Володимир Зеленський в ході візиту до Японії заявив, що питання врегулювання конфлікту на Донбасі можна вирішити тільки дипломатичним шляхом.