Антиколомойський закон прийнятий: політичні та економічні наслідки рішення Ради

Експерти проаналізували для видання "Коментарі" політичні та економічні аспекти прийнятого сьогодні Верховною Радою банківського (антиколомойського) закону.

Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні і в цілому законопроект 2571-д, який остаточно забороняє повернення колишнім власникам націоналізованих банків, а також – повернення на ринок збанкрутілих банків, власники яких через суди домоглися скасування постанови Нацбанку про свою неплатоспроможність. "За" проголосували 270 нардепів.

"Ми уникли катастрофи"

Економічний експерт, президент Інвестиційної групи "УНІВЕР" Тарас Козак вважає, що Україна уникнула гіршого сценарію розвитку подій – відмовитися від підтримки Міжнародного Валютного Фонду (а прийняття законопроекту 2571-д було останнім з невиконаних умов співпраці з МВФ) під час величезної світової кризи.

"Як і очікувалося, проти закону виступили антиукраїнські фракції "Батьківщина" і "ОПЗЖ", а також окремі нардепи, які просто хотіли допомогти Коломойському уникнути відповідальності ціною дефолту держави Україна, – зазначає Тарас Козак. – Якщо б закон не прийняли, а співпраця з МВФ зірвалася, ми отримали б стрімке зубожіння громадян, девальвацію гривні тощо. Зараз же ми отримаємо підтримку міжнародних фінансових організацій (МВФ, а також Світового Банку, Євросоюзу, країн-партнерів), що дозволить державі підтримати як найбільш постраждалих українців, так і економіку в цілому".

Катастрофи ми уникли, впевнений економічний експерт, прогнозуючи для гривні на найближчі місяці коридор 25-27 грн за долар.

"Ми все більш явно виглядаємо як держава під зовнішнім управлінням"

Економічний експерт Данило Монін критикує прийняття "банківського закону".

"Беззаконня під тиском МВФ таки виконано. Можна аплодувати, – заявив Данило Монін. – Спочатку незаконно забрали приватну власність, а тепер узаконили, що приватна власність не може бути повернута. Інвестори вже приготувалися везти гроші в Україну, де під зовнішнього гравця можуть забрати і заборонити повертати приватну власність".

За такою логікою, іронізує експерт, незабаром можуть почати націоналізацію квартир громадян, які не дотримуються карантину, а потім візьмуть окремий закон, що забороняє повернення забраних квартир у приватну власність.

"Ми все більш явно виглядаємо як держава під зовнішнім управлінням. І це не просто сумно, це – страшно", – резюмує Данило Монін.

"Існує коаліція (монобільшість) взагалі?"

Політичний експерт, директор Communication group Володимир Манько звертає увагу, що, незважаючи на присутність у залі ВР президента, фракція партії влади далеко не в повному складі голосувала за антиколомойський закон. Представники "Слуги народу" (СН) дали лише 200 голосів.

"Це означає, що в Раді існує неформальна фракція Приват. Тобто, приватна фракція Коломойського. І за чисельності вона є другою після "слуг", – говорить Володимир Манько. – Виникає питання: чи існує коаліція (монобільшість) взагалі? І якщо ні, то це підстава для розпуску Ради. Подібна ситуація була рік тому, тоді новообраний президент Зеленський вдався до розпуску".

Прискорити цей процес, за словами експерта, може офіційний вихід "приватівців" з складу СН.

"Антиколомойський закон нарешті прийнятий. Але це треба було робити раніше! – впевнений Володимир Манько. – У турборежимі або за процедурою ad hoc (латинська фраза, що означає "спеціально для цього", "з особливої нагоди" — прим. ред.) наприклад. Зволікання призвело до зміни програми фінансування України за EFF в stand-by, а це – менші гроші на більш короткий час. У кризу черга до МВФ вишикувалася чимала, адже багатьом потрібні дешеві ресурси".

Раніше ми писали, які перспективи голосування в Раді за "антиколомойський" закон.