Карантинне навчання: чи може пандемія дати стимул для поліпшення української системи освіти

Експерти оцінили дії Міністерства освіти і науки України в умовах епідемії коронавірусу і карантинних заходів

Експерти оцінили для видання "Коментарі" дії Міністерства освіти і науки України в умовах епідемії коронавірусу і карантинних заходів. А також спрогнозували, як може (і чи може) змінитися в Україні система освіти після нинішніх кризових явищ.

"Наука розвивається там, де відбувається якісне навчання"

Керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум", політичний експерт Валерій Димов впевнений: мінятися буде (і має) багато чого.

"Епідемія показала, що фінансування не тільки здоров'я, але й науки, є, поряд з фінансування національної безпеки і оборони, – пріоритетним для будь-якої країни, – підкреслює експерт. – Ми (і влада, насамперед) повинні, нарешті, зрозуміти, що майбутні математики, хіміки, мікробіологи, епідеміологи, вірусологи, лікарі, управлінці й справжні (а не бутафорські, з роздутими щоками) лідери – виховуються з дитячого саду. З тієї самої системи освіти, яка у нас фінансується за залишковим принципом. Як наука. Створення тест-систем, пошуки вакцин, розшифровка генома вірусу відбуваються в наукових лабораторіях, які в передових країнах розташовані при університетах. Наука розвивається там, де відбувається якісне навчання. Впевнений, що у нас після виходу з цієї низки криз, має кардинально змінитися підхід до фінансування науки і освіти. І зараз Міносвіти важливо не дати обрізати відповідні статті в бюджеті, як хотіли б деякі".

На думку Димова, незважаючи на нинішні труднощі, реформа освіти, яку розпочала ще постмайданна влада, повинна бути продовжена. Адже вона, підкреслює експерт, фактично модернізувала "совкову" систему навчання, починаючи з дитсадків і закінчуючи вишами.

"Безумовно, будуть запити "здати назад" і звалити все на попередників. Будуть політичні спекуляції. Але нам гостро потрібні реформи, які дозволили б Україні не просто повернути, а підняти престижність своєї освіти. Не просто зберегти, а примножили науковий потенціал, який є основою сучасної держави", – говорить експерт.

Димов вважає позитивом, що хоч і з запізненням, Міносвіти все ж розробило сценарії подальших дій (включаючи закінчення навчального року, здачу ЗНО і початок вступної кампанії до ВНЗ) – залежно від того, коли закінчаться карантинні заходи.

Серед помилок чинної влади експерт називає те, що на початку епідемії, коли потрібно було розглядати способи протидії їй, у нас відбувалися кадрові ротації у вищих ешелонах. Включаючи уряд.

"Думаю, що це переформатування і вузькополітичні підходи до нього не дозволили органам влади у всеозброєнні зустрінути епідемію, – підкреслює Димов. – Серед традиційних проблем – відсутність належної комунікації з суспільством. Не потрібно все спихати на попередників і кризову ситуацію. Потрібно просто пояснювати (часто й доступно) навіть непопулярні способи і методи, які змушені приймати, враховуючи створені умови. Говорити – що, коли, чому і як роблять і мають намір робити. При цьому – не просто спускаючи ЦУ, а провівши попереднє обговорення тих або інших заходів з експертними колами. Оцінюючи ризики, ресурси, аналізуючи і вибираючи найбільш правильні кроки".

Коронавірус, карантин і криза вважає експерт справжніми викликами для української системи освіти.

"Саме зараз вона може – як розвинути нові можливості (дистанційне навчання існує як факт в передових країнах), так і підтвердити справжню "рейтинговість" тих же вишів. Побачимо, чого стоять ці рейтинги. Наскільки готові наші передові навчальні заклади реагувати на виклики", – говорить Димов.

"Міносвіти і Мінінформполітики могли б скоординувати зусилля"

Карантин, безумовно, вплине на систему освіти України, вважає кандидат політичних наук, політичний експерт Дмитро Гаврилюк.

"Не всі учасники освітнього процесу будуть задоволені особливостями карантинних заходів, – попереджає експерт. – Причинами цього невдоволення будуть малий досвід дистанційного навчання і необхідність швидко перепрофілюватися. Але всім навчальним закладам України потрібно цьому навчитися. В тому числі, закупивши для власних освітніх потреб функціональні пакети програм для онлайн освіти, веб-конференції".

На думку Дмитра Гаврилюка, Міносвіти і Мінінформполітики могли б скоординувати зусилля – і в "турборежимі" обговорити і замовити виготовлення інформаційних продуктів для онлайн освіти.

"Це обов'язково потрібно зробити, адже є побоювання, що восени в Україні очікується повторна хвиля захворювання короновірусом, – підкреслює експерт. – Як викладач ВНЗ, я розумію, що в обласних центрах, Києві, навчальний процес можна організувати навіть дистанційно в досить якісному форматі. Проблематичніше це зробити у навчальних закладах в райцентрах, сільських школах. Адже там можуть мати місце часті перебої з інтернет-зв'язком, а іноді навіть відключення світла".

Кандидат політичних наук зізнався: він приємно здивований, що в Міносвіти вже розроблено план дій щодо Зовнішнього незалежного тестування (ЗНО).

"Але сумно, що попередньо зі сторони міністерства не було організовано публічного обговорення стратегії і тактики дій у разі загострення ситуації, пов'язаної з пандемією короновірусу COVID-19. Те, що ця пандемія добереться до України, було питанням часу. І тільки недалекоглядні могли цього не розуміти", – підкреслює Гаврилюк.

За словами експерта, було б добре, у разі, якщо уряд вирішить у травні завершувати карантин, зобов'язати всі навчальні заклади (надавши фінансування на виконання цього завдання) перевірити комплексно всіх учасників навчального процесу – викладачів, студентів, учнів, адмінробітників на наявність підозр короновірусу.

"Тут не повинно бути місця піару, як це люблять робити Зе-президент і його свита", – упевнений політексперт.

"Далі буде тільки гірше. Але тут коронавірус ні при чому"

Експерт Української фабрики думки Юрій Гаврилечко вважає, що система освіти ніяк не зміниться після карантину або у зв'язку з карантином, так як такої системи у нас просто немає.

"Її благополучно вбили за допомогою "реформ". І тепер "шкільні знання" не особливо затребувані в інститутах, а інститутські "знання" - у подальшій професійній діяльності", – говорить Юрій Гаврилечко.

На думку експерта, у нас, на жаль, плутають використання нових технологій (інструмент) з системними змінами (організація процесу навчання, постановка цілей і завдань, орієнтація на формування навичок, умінь і засвоєння інформації для переведення її в знання).

"Так що, можете "розслабитися і отримувати задоволення" – далі буде тільки гірше. Але коронавірус тут ні при чому", – резюмує Гаврилечко.

Нагадаємо, "Коментарі" повідомляли, що 6 квітня стартує проект "Всеукраїнська школа онлайн", в рамках якої вчитися дистанційно школярі зможуть на Facebook, Youtube або під час трансляцій телеканалів.