Рубрики
МЕНЮ
На цьому тижні вибухнув черговий скандал з особистими даними українців, «злитими» в загальний доступ. Відзначився Telegram-бот, який торгує цими даними, імовірно почерпнутими з «архівів» МВС або міграційної служби. Ситуацію для сайту «Коментарі» розібрав колишній працівник СБУ і консультант Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Іван Ступак
Для нашої країни немає нічого екстраординарного в тому, що в черговий раз в мережу Інтернет були злиті особисті дані громадян.
Що для цивілізованого світу – нонсенс, то для України – в порядку речей.
Торгівля персональними даними українців далеко не нова. Цей кейс, може, так і пройшов би непоміченим, якби на нього не звернув увагу нардеп Олександр Дубинський, який, власне, і прив'язав факт торгівлі персональними даними до витоку даних з сервісу "Дія".
Інформація нардепа, звичайно, не підтвердилася, але осад залишився... І хвилю обурення в соцмережах вже було не зупинити.
Тепер пояснюю по суті.
Особисті дані українців державою не захищені. Від слова "зовсім".
До епохи масового інтернету і діджитализації основним джерелом всіляких баз даних державних органів був київський ринок "Петрівка". У перевірених "дилерів" на ринку з-під прилавка можна було без проблем придбати компакт-диски з даними практично будь-якого держоргану. Базу даних автотранспорту, реєстру юридичних осіб з повними настановними й контактними даними директорів і засновників, бази експортно-імпортних операцій по всій Україні і т. д.
Товар на будь-який смак і гаманець: від 300 доларів США за базу даних ДАІ – до 25 тисяч доларів за повний реєстр виборців України.
Правоохоронці періодично затримували на гарячому таких торговців інформацією з обмеженим доступом. Проте з приходом епохи анонімності в інтернеті, виявляти та документувати такі факти стало набагато складніше.
Вибираєш ту, що тебе цікавить, базу даних, перераховуєш суму в криптовалюті на анонімний електронний гаманець, а у відповідь отримуєш посилання. Вуаля! Ніякого особистого контакту покупця з продавцем, ніякого ризику бути арештованим.
Наркоторговці, фальшивомонетники і торговці інформацією з обмеженим доступом, активно використовують у своїй діяльності анонімні Telegram-канали, які неймовірно складно відстежити.
Боротьба правоохоронців повинна вестися не з самими торговцями інформацією, а з тими, хто, безпосередньо користуючись своїм службовим положенням, копіює (краде) таку інформацію з державних реєстрів.
Попутно, законодавчо і адміністративно потрібно посилювати заходи по запобіганню незаконного копіювання особистих даних українців.
Новости партнеров
Новини