Григорій Кукурудза : Криза в світі і Україні - що відбувається, чому і чого чекати

"Насамперед, важливо розділяти фінансову кризу та структурну економічну, які зараз накладаються на один проміжок часу.

"Перегрів" фінансових ринків спостерігався з 4-го кварталу 2018 року. Темпи зростання цін на нерухомість у світових столицях, фондові індекси, кількість торгових операцій на одну реальну поставку біржового лота сировинних зростали значно швидше, ніж це дозволяла економіка.

Тому корекція такого випереджаючого зростання очікувалася приблизно в 1-2 кварталі 2019 року. Примітно, але світова промисловість та сировинні постачальники як раз і зіткнулися з кризою в цей період. Нагадаю, проблеми українських металургів, які отримали значні збитки в 2019 році (посилені ревальвацією гривні, але основа - це все ж, скорочення світового попиту), спад промисловості в зоні ЄС, уповільнення темпів зростання Китаю нижче 6% (що є безпрецедентним фактором, враховуючи програму компартії).

У той же час, фінансовий сектор за рахунок пом'якшення (і без того занадто стимулюючої монетарної політики) – відірвався від реального сектору. Корекція була лише питанням часу.

Не можна прибирати з уваги і політичний тиск президента США Дональда Трампа на Федеральну Резервну Систему – для подальшого зниження ставки і поліпшення фондових показники і рівня безробіття в США (що і без того перебувають на рекордних показниках). Епідемія, яка застала нас у січні-березні (залежно від країни) лише посилила очікуваний фінансовий спад. Це було складно передбачити на самому початку, але дії влади щодо запобігання епідемії (а інший сценарій був ще гірше, як показав приклад Британії; кейс Швеції вважаю нерепрезентативним з-за набагато меншої мобільності населення: це порівняно з чернівецькою та черкаською обл.) – спровокували другий цикл економічно-структурної кризи.

Локдаун, повна зміна споживчих звичок, різке зростання схильності до заощаджень – не могли не призвести до спаду реального ВВП у різних країнах від 2-3% до 15-20% доходів населення у другому-третьому кварталі 2020 року. Це – вкрай глибокий спад, але він і дуже тимчасовий.

Якщо говорити в цілому, то істотно перебудовувати бізнес-моделі - не так доцільно, як багатьом могло здатися. Для мене індикативне, що авто-імпортери та побутова електроніка почали активну закупівлю валюти та оплату імпортних контрактів в кінці травня. Ті ж ресторани в цілому повертаються до звичного способу роботи. Хвиля ажіотажного попиту на медичні товари закінчилася. Багато хто навіть почали бронювати іноземні готелі на 3-4 квартал 2020 го.

При цьому доходи населення в квітні-травні "просіли" на 12-14%. Витрати і виручка підприємств - ще сильніше. Різницю довелося складувати як запаси.  Для представників реального сектора, особливо сфери послуг, ситуація видається катастрофічною.

Але завдяки прийнятим жорстким заходам спад вдалося "локалізувати" в межах двох кварталів. Звичайно, якщо не буде такої ж за силою другий / третій хвилі захворюваності.

Незважаючи на те, що зараз ми набагато в кращій готовності (як світ, так і Україна) - сам вірус досить складний. Думаю, багато хто недооцінює його руйнівність, необхідних витрат на лікування, термінів одужання - і як це все в сукупності впливає на економіку загалом.

І все ж, за помірно-оптимістичного сценарію, вже в 3 кварталі майже всі країни очікує відновлення. У випадку України, це зменшення темпів спаду до -7 / -8% з плавним виходом до -5% в 4 кв. І, можливо, навіть з відновленням позитивних темпів зростання в 1 кв.  2020 го. До 2021 року більшість країн ЄС повернуться до докризового рівня 2019 го.

Що стосується державної підтримки, то тут все закономірно. Під час кризи гроші тікають в розвинені країни: США, Британію, Німеччину. Це створює додатковий попит на їх валюту, ризики прискорення інфляції і девальвації – мінімізуються. Тому вони можуть "друкувати" гроші і підтримувати свій бізнес в абсолютно інших масштабах.

Що заважає Україні так зробити? Припустимо, ми б надрукували за квітень-травень не 50, а 200 млрд грн. Товарів на полицях від цього більше б не стало, попит на імпорт – збільшився. В результаті – той же результат, тільки ще й з погіршенням фінансової стабільності. Інфляцію і девальвацію легко збільшити, але досить важко сповільнити. Особливо на тлі низької довіри населення до фінансової влади в Україні.

Як результат, ми впираємося в необхідність підтримки з боку МВФ, яка завдяки валютним вливанням дає можливість збільшити держвитрати на ті чи інші програми. Я б не сказав, що в цьому є якась залежність або поневолення (відповідні заяви вже зробив ряд українських політиків і експертів – ред.). Це більше схоже на інфраструктуру світової економіки, де розвинені країни можуть підтримати країни, що розвиваються під час кризи і нівелювати ризики своїх вкладників.

Перший транш очікується після 5-го червня (згідно з останніми даними - наступного тижня – ред.). Думаю, низка програм з підтримки бізнесу (від 5-7-9% – до прямої фінансової допомоги) розблокуються і будуть працювати активніше.

Щодо "проривів" та "падінь" під час кризи. Крім короткострокового і циклічного спаду – нічого принципово важливого не змінилося. На відміну від, наприклад, промислових революцій і т. д.

Так, під час локдауна були "ситуаційні перемоги" у служб доставки, медицини, онлайн-сервісів. І то далеко не у всіх. Збиткові проекти, які працювали "на перспективу" закрилися / згорнули інвестиції - той же UberEats. Інші, більш успішні конкуренти - на квартал-другий незначно зросли.

Але загальний розмір витрат населення, або умовний "пиріг обсягу ринку" - різко знизився. Для того, щоб збільшити прибуток компанії, коли у всіх інших він падає - потрібно бути виключенням з правила. Що, в свою чергу, означає несистемність - коли ситуація на ринку вирівняється дана "премія вище ринку" зникне.

Розглянемо другий крок. Прибуток "вище ринку" під час кризи - це складова загальної фінансової стабільності та стійкості підприємства. Якщо ваш бізнес "заходив" в кризу стійкіше конкурентів і під час кризи за рахунок талановитого управління цей розрив посилився, то: сценарій мінімум - це зберегти бізнес без скорочень персоналу; сценарій максимум поглинання конкурентів.

Перекупка найбільш талановитих співробітників, основних фондів (фабрик, торгових площ), технологій. Це також дає можливість зайти на ринки, де раніше оперували ваші конкуренти, але була відсутня ваша компанія.

Резюмуючи: на циклі зростання - конкурентні умови покращуються, бар'єри для входу на ринок - знижуються; з'являються нові компанії, які понемного "відкусують" клієнтів вже існуючих оператор. Під час кризи, навпаки, конкуренція погіршується. Банки припиняють кредитні програми, настрої інвесторів - негативні, багато компаній розоряються. І для сильних гравців - це можливість збільшити свою вагу на ринку, в тому числі поглинути менш успішних конкурентів і увійти в новий цикл зростання з абсолютно іншими вихідними. Навіть якщо в абсолютних обсягах прибуток компанії буде нижче докризового рівня".