Іван Толкачов : Як переселенці з Донбасу вплинуть на вибори-2020 в Києві

Місяць тому Центральна виборча комісія дозволила виборцям змінювати свою виборчу адресу незалежно від місця реєстрації. Це означає, що, пройшовши досить нескладну процедуру, всі, хто живе не за місцем прописки (наприклад, в іншому місті), зможуть голосувати. Раніше (до 2019 року) таке було можливим тільки на виборах президента чи в парламент під час голосування за політичні партії. А ось віддати свій голос за кандидата в депутати по мажоритарному округу було вже не можна.

Найбільше таке рішення лобіювали організації переселенців з Донбасу та Криму. І вони, і міжнародні правозахисники, абсолютно справедливо вказували, що заборона голосувати на місцевих вибору порушує права переселенців. Тепер справедливість відновлена, і політики зі своїми технологами стали прораховувати, чи вплине це на результати виборів.

Природно, в першу чергу, їх цікавить Київ. У Донецькій і Луганській областях електоральне поле досить традиційне, і сюрпризи навряд чи можливі. Але в столиці виборчі розклади завжди непередбачувані.

Чи зможуть голоси переселенців стати тією силою, яка хоч якось вплине на результати виборів мера чи Київради?

Для початку, трохи психології. Для того, щоб отримати право голосу, необхідно пройти нескладну, але цілком визначену процедуру. В наших умовах це час і нерви. А людина ледача за своєю природою. Так що є сумніви, що 100% переселенців заморочаться реалізацією свого конституційного права на вибір.

А навіть якщо це станеться, то пропоную порахувати.

У Києві проживає близько 150 тисяч переселенців (це разом з дітьми, які відповідно до всеукраїнської статистики становлять 14% від загальної кількості). У сухому залишку 130 тисяч додаткових виборців. Але ж голосують не всі!

Явка на місцевих виборах традиційно низька. На минулих виборах в Київраду в 2015 році вона становила лише 42%. Швидше за все, плюс-мінус ці цифри ми побачимо і на виборах-2020, в тому числі для переселенців. Таким чином отримуємо максимум 52 тисячі живих виборців. А швидше за все, ще менше.

Крім того, переселенці просто розчиняться у величезній масі приїжджих з інших регіонів, які працюють і живуть у Києві без реєстрації. Називають різні цифри – від 1 до 2 мільйона осіб. Адже тепер вони теж отримали можливість проголосувати на місцевих виборах. Ось де електоральний ресурс і поле для фантазій політтехнологів.

І останнє. Необхідно враховувати, що переселенці живуть в столиці вже за 5-6 років. Цього терміну цілком достатньо, щоб повністю розчинитися в київському комунальному контексті. Більшість переселенців більше хвилюють добудова Шулявській розв'язки, запуск метро на Троєщину або вільні місця в дитячих садках, ніж нюанси виконання Мінських домовленостей. Тим більше, що мер і депутати міськради якраз і повинні займатися звичайними комунальними справами, а не політикою.