Віктор Гольдский : Потрібно, щоб політики залишили заяви про "титанічні антикризові зусилля" собі і кредиторам, а країні дали результат

Про відновлення економіки до якого рівня ми говоримо? До початку 2019 року, до рівня 2013-го або відразу до 1991 року? Ми 30 років тільки й робимо, що "відновлюємося". Ніяк не можемо намацати дно цієї перманентної кризи, щоб показати реальне зростання. А причина багато в чому ментальна – стратегічний розвиток просто нікому не цікавий, – ні чиновникам, ні жителям країни.

Так, є короткострокові прогнози Нацбанку та Кабміну щодо виходу з рецесії, але цим орієнтирам ніхто не слідує – навіть сам НБУ і Кабмін. Жодна держустанова цілеспрямовано не займається серйозним аналізом макро- і мікропоказників, оцінкою і прогнозуванням економіки, формуванням реального антикризового плану. Навпаки, нас десятиліттями годують усіма цими "стратегіями-одноденками", які намагаються видати на-гора навіть в умовах кризи. Прогнози малюють на папері для отримання чергового траншу МВФ або гойдання курсу долара. Всі ці заяви, які ми чуємо від урядовців, орієнтовані виключно на зовнішніх кредиторів, а не на жителів України.

Більшості ж наших співгромадян просто не цікаві ці заяви, декларації та хитромудрі цифри. Їх не повинно цікавити – чи є стратегічне планування в українській економіці чи ні. Їм не потрібно морочитися на рахунок того, чи стабільна наша економіка або перебуває в стагнації. Люди здебільшого живуть сьогоднішнім днем і піклуються про повсякденні потреби. Їм важливо, скільки товарів можна придбати сьогодні на одну гривню і скільки можна придбати на цю ж гривню товарів завтра. І якщо завтра можна придбати більше, ніж сьогодні, значить все в країні йде добре. Тому необхідно, щоб політики і чиновники залишили свої нескінченні заяви про "титанічні антикризові зусилля" собі і кредиторам, а країні дали результат, якого ми всі вже зачекалися.