ДУМКИ

Мирослава Чорноусько : Що не так з заявами щодо «президентської недоторканності» в Україні

22-06-2020 14:06

0

Мирослава Чорноусько

експерт Українського інституту майбутнього з питань правоохоронної та судової діяльності

Четвертому президенту України Віктору Януковичу винесли заочний вирок за державну зраду. Проти п'ятого президента Петра Порошенка відкрили ряд кримінальніх проваджень. Перший президент України Леонід Кравчук висловив думку, що недоторканність потрібна главі держави лише, коли він займає цей пост. Він також закликав прийняти закон про колишніх президентів. Ці пропозиції оцінила для видання «Коментарі» адвокат, експерт Українського інституту майбутнього (УІБ) з питань правоохоронної і судової діяльності, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько

"Заяви, котрі сьогодні лунають щодо питання "президентської недоторканності" – як щодо чинного глави держави, так і щодо його попередників – виглядають, щонайменше, популістичними. Вони навряд чи можуть бути предметом серйозного обговорення, насамперед, у контексті коментованих висловлювань.

Так, ст. 105 Конституції України чітко окреслено часовий проміжок, під час якого президент України користується правом недоторканності: така конституційна перевага встановлюється на час виконання ним повноважень. Тобто, про ті чи інші законодавчі обмеження щодо притягнення екс-президентів до кримінальної відповідальності не йдеться. 

Окрім того, Конституційний Суд України неодноразово приділяв увагу тлумаченню наведеної норми Основного Закону, у зв’язку з чим акцентував, що право недоторканності президента України треба розуміти як органічну складову його конституційного статусу, яка має на меті забезпечення умов для реалізації покладених на нього повноважень, має обмеження в часі і діє лише на час виконання ним повноважень. Тобто, чинна норма Конституції сконструйована достатньо зрозуміло та унеможливлює певне довільне трактування.

Говорячи ж про міжнародну практику, цікаво відзначити, що, наприклад, в Ізраїлі глава держави як під час виконання повноважень, так і по спливу їх строку не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за рішення і дії, здійснені під час перебування на посаді.

Згідно із законодавством Казахстану, колишній президент може бути притягнений до відповідальності винятково за державу зраду.

Водночас, в Італії екс-президент набуває пожиттєвого статусу сенатора та відповідного імунітету, який може бути знято у спеціальному порядку.

До слова, правки до Конституції РФ також передбачають забезпечення недоторканності екс-глави держави.

У цілому ж, законодавство більшості країн не передбачає специфічних гарантій, які убезпечують таких осіб від судового переслідування.

Таким чином, на сьогодні відсутні вагомі аргументи для якогось додаткового врегулювання питання обмеження так званої "недоторканності" колишніх глав держави, оскільки де-факто, як демонструє українське законодавство та як ми бачимо з останньої практики, імунітету від кримінального перелідування в Україні не існує. Тим більше, якщо йдеться про політично вмотивоване переслідування з надуманих підстав.

Між тим, на сучасному рівні розвитку держави видається передчасним вести мову про обмеження переліку кримінальних прпвопорушень, за які попередніх президентів України можна було б притягнути до кримінальної відповідальності.

Зважаючи на викладене, головним викликом, над яким варто працювати у даному відношенні, як і раніше, залишається максимальне забезпечення незалежності та неупередженості українських судів при розгляді подібних справ, що є індикатором рівня розвитку держави в цілому".



Новости партнеров


Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!