Володимир Коваль : Чому інвестори обходять Україну

"У будь-якій країні, де немає прозорих правил ведення бізнесу, починаються ігри в "доньки-матері на гроші". У нашому випадку це – "інвестиційні няні".

Капітал завжди (це економічний закон) йде туди, де більше норма прибутку. Але це тільки одна умова. Друга – капітал йде туди, де не "штормить", тобто, немає ризиків або вони мінімальні. Як правило, інвестор відсікає бізнесові ризики ще на стадії розробки інвест-плану. Не прогнозованими залишаються ризики, пов'язані з адміністративно-політичним середовищем, де буде реалізований проект.

По ідеї, "інвестиційні няні" повинні були нівелювати саме ці ризики. Але в наших реаліях це все більше нагадує фарс.

У воюючій країні немає політичної стабільності. Що не день – то нова "корабельна сосна". В задачці питається: куди піде інвестор – в сусідню стабільну Польщу або в непередбачувану, завжди "буремну" Україну? Відповідь очевидна. І ніякі "інвестиційні няні" тут не допоможуть. Це не більше ніж піар-хід у розрахунку на одноразовий електорат.

Залучення інвестицій – це, мабуть, найважчий з бізнесів, займатися яким мало хто здатний. За роки незалежності таких людей – одиниці. І, до речі, у нинішній владі їх немає. Тому казки про "успішні інвестиції в Україну" можна залишити тільки для політичних ток-шоу. Реальний бізнес їх просто проігнорує".