Юрій Смілянський : Наскільки висока ймовірність нового російського вторгнення

Американський генерал-лейтенант, екс-командувач сухопутними силами США в Європі Бен Ходжес не виключає, що у вересні 2020 року Росія під виглядом військових навчань може вторгнутися в Херсонську область, а також захопити українську частину чорноморського узбережжя.

Новопризначений командувач Військово-морськими силами України контр-адмірал Олексій Неижпапа також не виключає варіанту, при якому російські війська спробують прорватися з Криму на південь Херсонської області, щоб дати можливість пустити воду з Дніпра в Північно-Кримський канал.

Наскільки висока ймовірність нового російського вторгнення? Чи є для цього передумови? Звідки чекати удару і як до нього підготуватися? На ці питання "Коментарям" відповідає економічний експерт, експерт з питань тимчасово окупованих територій, Голова правління БО "Інститут чорноморських стратегічних досліджень" Юрій Смілянський:

"Почну з останньої частини Вашого запитання. Звідки чекати удару з боку ворога і як його відображати повинні знати в Генеральному штабі. Генштаб володіє інструментами одержання й опрацювання комплексної інформації по цьому колу питань. Плюс – інформація, якою володіють наші західні партнери. З цієї причини цивільній особі давати поради військовим як воювати – щонайменше некоректно.

Про наявність передумов і ступеня ймовірності активізації Кремлем бойових дій. Розв'язуючи війну, агресор ставить перед собою якісь стратегічні цілі. Чи досягнуті цілі війни, яку Кремль розв'язав проти України? Ні. Ціль – повністю підпорядкувати Україну своїм геополітичним інтересам. В процесі переговорних взаємин російська сторона поки не змогла схилити керівництво України до підписання документів і прийняття на себе зобов'язань, які відповідали б цілям російської агресії проти України. У цьому контексті розширення географії бойових дій проти України для російського керівництва – це інструмент "спонукання до зговірливості".

Яка ймовірність того, що цей інструмент "спонукання до зговірливості" російське керівництво вирішить застосувати? Для цивілізованої держави втрати особового складу – один з основних критеріїв оцінки доцільності ведення бойових дій. Людське життя – найвища цінність. Сучасний солдат стоїть дуже дорого. Солдатів навчають і утримують за гроші платників податків. А платники податків не люблять, коли їх гроші використовують не ефективно.

Мислять таким чином в Російській Федерації? Ні. Можливі втрати враховуються лише для визначення обсягу витрат на війну. Чи може цей фактор виявитися аргументом стримування агресивних намірів? Може, якщо в російському бюджеті банально не вистачить грошей. Але поки в цьому відношенні керівництво Росії спокійно. Гроші на ведення війни є.

Українські збройні сили, як фактор стримування агресії. Так, такий фактор існує. Але нам складно змагатися з російською армією за чисельністю. Росія за масштабами чисельності населення (тобто по наявності "гарматного м'яса", якого не шкода) набагато більше.

Позиція міжнародного співтовариства, включаючи списку санкцій тиск на Росію. Загроза жорсткого неприйняття подальшої активізації збройної агресії з боку Російської Федерації по відношенню до суверенної території України є стримуючим фактором для російського керівництва. Якщо в Кремлі будуть впевнені, що наші західні партнери з деяким ступенем м'якості поставляться до окупації Херсонської області, частини Запорізької області, Чорноморського і Азовського узбережжя України "від Рені до Маріуполя", – ймовірність такого сценарію розвитку подій буде досить високою.

Але не варто забувати, що окупувати територію і утримати окуповану території – різні за складністю завдання. І в Росії про це також знають".