Андрій Єременко : Топ-5 тенденцій, які проявив в Україні карантин

"Відразу зазначу, що будь-яка з п'яти тенденцій, про які я хочу розповісти, не відбулася власне з карантину. Але він їх однозначно підсилив.

Перше. Ми раптом зрозуміли, що нам потрібні лікарі. Взагалі-то лікарі (якщо цене суперкруті фахівці, а звичайні, що приймають десятки пацієнтів у день) були затиснуті в жорстких вимогах, мали маленькі зарплати. Працювали швидше з почуття патріотизму. І тут ми зрозуміли, що це – потрібні-важливі люди, зарплати їм треба піднімати, всю систему охорони здоров'я – зміцнювати.

Друге. Ми стали цінувати не тільки лікарів, але і вчителів. Професія, колись шановна, останнім часом знецінилася в очах суспільства. А після того, як з квітня батьки фактично самі займалися з дітьми, зрозуміли, наскільки це важко. При цьому зворотна сторона медалі – ми побачили, що є дистанційні форми освіти, які раніше розвивалися слабо. А тепер точно будуть набирати популярність. Зрозуміло, що онлайн-навчання не замінить шкільного та університетського середовища, процесу спілкування, який не менш важливий, ніж власне навчання. І все ж дистанційна освіта відкриває багато можливостей.

Третє. Економічні моменти. З'ясувалося, що кафе, перукарні, до яких ми раніше не ставилися серйозно, – це дуже важливі аспекти нашого життя. Ми зрозуміли, що це нам потрібно. Держава намагалася якось підтримати їх, хоч і не так, як варто було б. Але вже сама спроба – добре.

Четверте. Питання централізації і децентралізації. Багато представників міської влади, які зуміли правильно налагодити заходи протидії карантину, заслужили більше поваги. Це буде мати великі політичні наслідки. Один з результатів карантину – розвиток "партій мерів", партій місцевих еліт. Процес і так ішов, але під час карантину місцеві еліти серйозно набрали вагу. Фактично в кожному облцентрі є або місцева партія, або псевдонаціональна, що працює за франшизою.

П'яте. Наше суспільство показало себе досить законослухняним. Практично всі одягли маски. Тепер суспільство потихеньку повертається в колишнє русло (кафе відкрили, транспорт пустили і т.д.), але воно вже ніколи не буде таким, як до карантину. Як не буде таким, яким було до Майдану, до початку російської агресії.  Українське суспільство переживає серйозні зміни. Криза традиційно підсилює тенденції, що були. Але тепер вони проявляються більш яскраво. У нас така тенденція – об'єднання людей навколо корисних, важливих, добрих заходів. Як ті ж суботники, допомога одиноким літнім людям (багатьом приносили продукти під час жорсткого карантину).  І це робиться не заради того, щоб якусь вигоду отримати, а тому що стає природним, навіть десь – необхідним нам самим".