Олександр Лієв : Як допомогти розвитку туризму в Україні

"Нещодавно з'явилися повідомлення, що Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з міжнародними експертами сформувало дорожню карту розвитку туризму, яка ляже в основу стратегії розвитку туризму і курортів. На жаль, ні нашу АІГУ, ні інших українських експертів, кого я знаю, не залучали до цього питання. На жаль, але в Україні мода на імпортних експертів, які далеко не завжди розуміють наші реалії, залишається актуальною і для питань туризму.

В Україні по-різному в різних регіонах сформована туристична сфера. Скрізь свої особливості – ментальні, географічні, сезонні. Так що логічно було б залучати місцевих фахівців, які "в темі".

Простий приклад. Рік тому влада залучала експертів з Хорватії, які сказали, що Україні потрібно зробити ставку на пляжний сезон. Це дивно, так як у нас сезон – всього два місяці. Продовжити його ми не зможемо – ні прогріти море, ні прогріти повітря.

Куди логічніше було б розвивати лікувальні курорти, що цілком відповідає самому слову "курорт" (нім. Kurort: від Kur – лікування і Ort – місце, місцевість).

Ще важливий момент. Туризм – така сфера, до якої примусити суспільство неможливо. Потрібно робити ставку на плекання в громадах підтримки ідеї – займатися прийомом туристів. У нас не стільки проблема з інфраструктурою, скільки – з розумінням, як заробляти на туризмі. Звичайно, наші дороги погані. Але статистика показує, що навіть при хороших дорогах не обов'язковий розвиток туризму в Україні, а там, де вони погані – не обов'язкова відсутність туристів. Той же Чернігів приймає менше туристів з Києва, ніж Ворохта (селище міського типу Івано-Франківської області, розташоване у верхів'ях річки Прут, на північних схилах Лісистих Карпат, поблизу Яблуницького перевалу – ред). Просто ворохтинська громада прийняла рішення, що займається туризмом. А в Чернігові до цього влада ще дозріває.

Самі по собі тези дорожньої карти, які були презентовані міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченко, досить просторові. Але акценти зроблені правильні: статистику давно пора зробити, навчання і підвищення сервісу – теж. Але все це не нове, все звучало і раніше. На жаль, не зрозуміло, як будуть реалізовувати цю "карту".

В цілому ж, Ткаченко як міністр – це для туризму чергова надія. Він людина медійна, розуміє, важливість саме медійних аспектів. Сподіваюся, що йому все вдасться. Але, знову ж таки, слід більше залучати до стратегії розвитку туристичної галузі саме українських фахівців".