Лідія Таран : Великі національні канали – це супермаркети, а блогери – це авторські магазини

"Традиційного телевізійного формату вже давно не існує. Він видозмінюється одночасно з тим, як розвивається сфера комунікацій і, зокрема, блогерство.

На жаль, жоден з українських блогерів не є широким майданчиком для представлення всіх точок зору. Блогерство – це, як правило, авторська журналістика, точка зору або ідеологічна позиція, яку підтримує конкретний блогер. А телевізійні методи представлення різних позицій – більше відповідають журналістським стандартам. До того ж – тележурналісти мають обов'язок перевіряти достовірність інформації та розрізняти фейки. На жаль, блогери нерідко нехтують цими правилами та публікують неперевірену інформацію просто заради хайпи і додаткових переглядів.

І телевізійники, і блогери працюють в інформаційному полі, але ми робимо це набагато ширше і більш узагальнено.

Великі національні канали – це супермаркети, в яких можна знайти все: там є різні відділи, зокрема – великі відділи з новинами. А блогери – це авторські магазини, де є локальні продукти. І там, і там можна знайти продукти, але ці продукти різні – різні масштаби продажів, різна аудиторія.

Крім цього, мова йде про взаємодоповнюючі сфери. Телебачення зараз живе не тільки в "ящику". Воно опанувало різні майданчик – і соцмережі, і великі відеоплатформи. До речі, на ютуб-каналі ТСН – понад двох мільйонів передплатників.

Блогери можуть стати телеведучими, тому що їм цікаво отримати цей досвід, тому телемайданчики – ширше за обсягом. Телеведучі поєднують свою роботу з блогерством, щоб тісніше і ближче спілкуватися зі своєю аудиторією.

Авторитетні блогери приходять як спікери на телевізійні ток-шоу. А ці ток-шоу допомагають робити їх більш відомими. Тому це швидше співробітництво".