Андрій Бодров : Ігри у Верховній Раді – навіщо монобільшості коаліційна угода

"Народні депутати монобільшості під час парламентських канікул планують розробити документ коаліційної угоди, щоб підписати його у вересні. Що спонукає їх до цього кроку? Адже зовсім недавно ми чули безліч запевнень про те, що в цьому немає потреби, так як фракція, яка виконує роль більшості в українському парламенті, сформована представниками однієї партії – і є єдиною у своїх позиціях по всьому спектру проблем національного порядку денного.

Якщо на старті свого існування фракція "Слуги народу" демонстрували турбо-єдність, то зараз самі представники груп впливу всередині партії говорять про "труднощі перекладу" позицій і думок у фракції. Цілий ряд голосувань також продемонстрував різноспрямованість устремлінь основних стейкхолдерів партії.

Багато політекспертів припускають, що основні фігуранти фракції можуть в найближчому майбутньому дати старт персональним політпроектам. Це підштовхує до думки про бажання сформулювати коаліційну угоду таким чином, щоб навіть вихід низки депутатів з партії для створення власних політичних структур не став перешкодою для подальшого існування більшості у ВР.

Вакуум "функціональному місці" коаліційної угоди створює можливість для найрізноманітніших тлумачень юридичного статусу більшості у поточному скликанні – за умови вищевказаних потенційних змін. І проект угоди, який збираються створити і провести в Раді керівники більшості, повинен заповнити цей вакуум в "прийнятній" редакції.

Версія ж про можливості створення проекту угоди під союз з ким-небудь з інших, "інопартійних" нинішніх гравців, представлених у ВР, за мою думку, не витримує перевірки навіть самими сміливими спробами моделювання потенційних союзів".