Ліна Кущ : Декларація на захист свободи слова і місцеві вибори в Україні - як це пов'язано

"Питання ролі журналістів, їхнього впливу на прийняття політичних рішень і водночас – впливу політиків на медіа - сьогодні в Україні стоїть доволі гостро. За кілька років ми спостерігали і продовжуємо спостерігати спроби залякати, ігнорувати, розколоти, контролювати, дискредитувати журналістів. Як не прикро, але частково це вдалося.

Разом із тим ми бачимо приклади, коли наші колеги, попри тиск – політичний та економічний, - відстоюють професійні принципи та засади незалежної журналістики.

Інформаційна кампанія на захист свободи слова, приурочена до місцевих виборів 2020, - це крок до того, щоб сформувати та просувати свій порядок денний. Для багатьох учасників цих виборів питання прав журналістів не є пріоритетними: зазвичай говорять про комунальні, економічні проблеми, обіцяють відремонтувати дороги, прокласти труби, встановити гойдалки чи залатати дірявий дах. Проте всі проблеми, притаманні регіонам України, мають одну спільну рису: ігнорування прав людини. А свобода слова і є таким базовим правом.

Декларацію на захист свободи слова ми вперше представили під час президентських виборів 2019 року. Текст документу підготували за участі наших партнерів із Міжнародної та Європейської федерації журналістів, які підтримали таку ініціативу. Тоді підписи під декларацією поставили 14 кандидатів у президенти, серед них – Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко, Ігор Смешко, Анатолій Гриценко та інші. Кампанія із підписання Декларації продовжилася під час парламентських виборів 2019 року. Зокрема, зобов’язання в сфері захисту свободи слова взяли на себе політичні партії "Слуга народу" і "Голос".

Тому розраховуємо, що Декларацію, текст якої адаптований для місцевих виборів, підпишуть провідні політичні сили.

Документ складається із семи принципів і передбачає, що кандидати в депутати місцевих рад та на посаду сільських, селищних, міських голів беруть на себе зобов’язання забезпечувати прозорість діяльності місцевої влади та її відкритість до критики, поважати свободу слова й самовираження, не чинити тиск на журналістів та ЗМІ тощо.

Повірте, кожен пункт цього документу відображає больові точки, які сьогодні існують у стосунках журналістів і влади. В тому числі – місцевої влади. Наприклад непрозорість роботи деяких органів влади на місцях, спроби не допускати на публічні заходи "незручних" журналістів чи піддавати цензурі зміст матеріалів. Або взяти таку проблему, як забезпечення права журналістів користуватися громадським транспортом під час карантину. В деяких містах наші колеги отримували відмову, оскільки влада не включила журналістів до категорій працівників, які користуються таким транспортом. І спілка журналістів втручалася в таких випадках, роз’яснювала права представників медіа.

Ми також бачимо, що в багатьох випадках місцева влада скористалася карантинними обмеженнями, щоб уникати прямого спілкування з журналістами. Сесії, наради виявилися закритими для представників медіа, а прес-конференції проходили онлайн, без можливості поставити гострі запитання.

Тому в декларації першим принципом є прозорість діяльності місцевої влади та відкритість до критики. Ми вважаємо це знаком, лакмусовим папірцем для перевірки чесності всіх інших передвиборчих обіцянок.

Чи з усіма політичними силами спілка готова підписати Декларацію? Лише з тими, які попередньою діяльністю продемонстрували повагу до прав журналістів і не чинили тиску на свободу слова. Якщо ж політики, які відзначилися конфліктами з журналістами, захочуть підписати документ, вони повинні перш за все публічно визнати свої помилки.

Якщо політична сила не захоче підписувати Декларацію – чи вдарить це по її рейтингу? Декларація – справа добровільна, і пропонуючи такий формат політикам, ми прагнемо запровадити практику відповідального ставлення представників влади до забезпечення прав журналістів. Ті, хто приймає такий формат, хто розуміє роль свободи слова – той ставить свій підпис. Ми усвідомлюємо, що не всі політичні сили мають настільки зрілий погляд. А відстежити падіння рейтингу окремих політичних проектів буває важко, коли проекти розпадаються одразу після виборів.

Чи існує відповідальність за порушення принципів Декларації? Формально відповідальність – лише моральна. Але варто пам’ятати: будь-які конфлікти з журналістами завершуються шкодою для репутації політиків – доведено сучасною історією України. І місцеві вибори - не виняток".