Олександра Хмарна : Загроза страшніше коронавіруса – як з нею впоратися

Засновник Microsoft Білл Гейтс вважає, що в найближчі десятиліття планету чекає велика криза, яка виявиться значно гіршою за пандемію коронавіруса. У своєму блозі GatesNotes він написав, що планета зіткнеться з катастрофічними бідами, викликаними зміною клімату. Чи справді все так серйозно? Як можна протистояти даній проблемі в глобальному сенсі – і конкретно в Україні? Ось, що думає з цього приводу менеджер з комунікацій громадської організації "Екодія" Олександра Хмарна:

"Це дійсно серйозний виклик, який стоїть перед людством. Зараз світ навіть поступово впроваджує новий термін - "кліматична криза". Її наслідки будуть глобальними, масштабними і торкнуться всіх сфер нашого життя.

Зараз температура піднялася вже на близько 1 градуса за Цельсієм (С). І до кінця століття, якщо нічого не змінювати, може зрости вже на 4-5 від доіндустріального рівня.

При цьому вчені з Міжурядової групи експертів по зміні клімату визначили, що безповоротні катастрофічні зміни почнуться вже при підніманні на 1,5 градуси.

Через зміну клімату частішають екстремальні погодні явища, такі як посухи, повені, урагани. Ми вже зараз бачимо, що таких катаклізмів стає значно більше. Піднімається рівень Світового океану, через що ризикують затонути прибережні міста (той же Нью-Йорк, Венеція чи українське Вилкове). Згідно з дослідженням Екодії "Вода Близько", до кінця століття повністю або частково під воду може піти 590 населених пунктів в Україні.

Посухи, природні катаклізми та затоплення зроблять непридатними для життя багато територій. За підрахунками ООН, вже до середини століття в світі буде 250 млн так званих кліматичних біженців - людей, які втратять будинку або просто не зможуть прогодувати себе на вразливих територіях, в основному в Південній півкулі.

Головна причина підняття температури - це збільшення кількості парникових газів в атмосфері, які затримують тепло. Коли людство почало видобувати і спалювати вугілля, нафту і газ, парникових газів стало більше, ніж екосистеми (океан, ліси, болота і т. д.), можуть поглинути, щоб утримати баланс. Тому зараз перед світом стоїть завдання зменшити викиди парникових газів. В першу чергу, переходити на чисті поновлювані джерела енергії, відмовлятися від транспорту на викопному паливі, і в той же час зберігати і відновлювати екосистеми.

Крім того, що знищення тих же лісів знищує і поглиначів парникових газів, вони ще й винищуються часто для сільськогосподарських потреб. А розорювання земель теж вивільняє парникові гази, які раніше зберігалися в ґрунті. Було підраховано, що для досягнення мети в 1,5 С, світ повинен скоротити на половину викиди до 2030 року. Так що наступне десятиліття буде вирішальним.

Для протидії кліматичній кризі більше 190 країн підписали Паризьку кліматичну угоду. Вони погодилися рухатися до вуглецево нейтральної економіки - коли викиди парникових газів, викликані людською діяльністю, повністю поглинатимуться екосистемами.

Для нашої країни це означає, що ми повинні зараз розробити стратегічне бачення нашого розвитку (це так званий національно визначений внесок у Паризьку угоду), встановити, наскільки ми хочемо скоротити свої викиди парникових газів і почати реалізовувати це бачення в політиці. Тобто - закривати шахти, розвивати відновлювальну енергетику та енергоефективність, підтримувати громадський електротранспорт, щоб менше людей їздили автомобілями, екологізувати сільське господарство.

Ми повинні бути готові більш свідомо споживати ресурси: економити енергію, частіше ходити пішки або їздити дружнім до довкілля транспортом, вживати менше м'ясних продуктів. Адже сільське господарство глобально відповідає за майже чверть викидів парникових газів, левова частка яких припадає саме на тваринництво".