Андрій Блінов : П'ять кроків НБУ назустріч бізнесу в кризовому році

"Описуючи кроки Національного банку назустріч бізнесу в кризовому 2020 році, я б їх систематизував наступним чином.

По-перше, питання безперебійного забезпечення роботи фінансової системи. Тотальний карантин призвів до закриття частини відділень, скорочення часу роботи інших відділень. Проте, ніяких катаклізмів із здійсненням платежів не відбулося. Банки під впливом рекомендацій НБУ досить швидко відрегулювали графік, посилили підкріплення кас і банкоматів готівкою. Щоб знизити попит на готівкові гроші як джерело потенційного поширення коронавируса, стимулювалися безготівкові платежі, в т.ч. шляхом тимчасового зниження плати за операції в Системі електронних платежів. Також в цьому році НБУ перевів цю систему на роботу в режимі 23/7 (тобто щодня з 1:00 до 23:59), що підвищило оперативність надходження оплат при розрахунках з бізнесом.

По-друге, були введені антикризові заходи у вигляді кредитних канікул для тих сфер економіки, які сильно постраждали від коронакризи. НБУ наполегливо рекомендував банкам оформити відстрочку по кредитних платежах такому бізнесу. Причому це було зроблено відповідально, таке право отримали тільки ті підприємці, які до цього акуратно обслуговували свої кредити. Не було прийнято жодного рішення, що вводить заборону на видачу депозитів, в тому числі юридичним особам. Банки, в свою чергу, отримали регуляторні послаблення у вигляді відстрочки нових вимог до капіталу, стрес-тестів і перевірок, вимог до звітності банків. З'явилися додаткові можливості дистанційного оформлення деяких довідок і дозволів. Центральний банк активно підтримав впровадження урядом програми доступних кредитів "5-7-9%".

По-третє, НБУ робив давно очікувані заходи щодо зниження процентних ставок в економіці. Облікова ставка в досить короткі терміни була скорочена до 6%. При цьому були прийняті кроки з підтримки ліквідності: запропоновані кредити рефінансування для банків на термін 1-5 років, введений інструмент процентного свопу, що дозволяє хеджувати плаваючу процентну ставку, був укладений валютний своп з ЄБРР, що надало цьому регіональному банку можливість кредитувати український бізнес в гривні під невисокий відсоток. Це все сприяло зниженню ставок за кредитами.

По-четверте, центральний банк виконав законодавчі норми - і саме в цьому році став регулятором значної частини нефінансового банківського сектора, а також отримав розширені повноваження щодо захисту прав споживачів. Підприємці тепер можуть звертатися до НБУ як системної інституції по куди більш широкому спектру питань.

По-п'яте, НБУ не поставився до ситуації як до "останнього дня Помпеї". Багато рішень були тимчасовими, на період дії тотального карантину. Не змінилися принципи монетарної політики, операцій на фінансових ринках, банківського нагляду. Всі кроки припускають той факт, що в 2021 році в країні буде відновлювальне економічне зростання.

Звичайно, будь-який центральний банк хотів би, щоб економіка швидше реагувала на прийняті рішення. Однак, як показує українська та зарубіжна практика, це відбувається через 6-15 місяців після початку циклу зниження облікової ставки та інших пом'якшень монетарної політики. Також стимулювати кредитування складніше в умовах активного боргового ринку: пікові виплати за державними боргами в 2019-2021 роках нікуди не поділися.

До того ж, не можна принципово послаблювати вимоги до позичальників. На жаль, в Україні багато тих, хто не платить за раніше взятими кредитами, адже показник "поганих кредитів" (NPL) на рівні близько 50% не взявся з повітря. А робота судів і правоохоронної системи з примусу до виконання правила "що винен — віддати повинен" залишає бажати кращого".