Андрій Ярмак : У чому проблема зберігання овочів в Україні

"Якщо мова про овочі, то якби твердження про те, що проблема їх зберігання "стоїть гостро", було правдою, то у нас би не було трьох поспіль років вкрай низьких цін на овочі та картоплю (нижче собівартості вирощування), після чого безліч виробників вийшли з цього бізнесу повністю.

Зростання цін на деякі види овочів і картоплю в минулому і позаминулому сезоні стало саме наслідком того, що багато виробників покинули цей бізнес.

Також, якби в цьому твердженні була хоч частка правди, у нас би не було ситуації раз у три сезони, коли навесні цибуля, морква та інші товари, просто викидаються на смітник, вже після зберігання, тому що вони нікому не потрібні навіть за копійки.

Потужностей по зберіганню у нас досить, але проблем із зберіганням дуже багато. І починаються вони з того, що овочі і картопля не зберігаються самі по собі. Тобто, побудувати найсучасніше сховище недостатньо, щоб зберегти продукцію. Потрібно поміняти технологію вирощування та адаптувати її для вирощування овочів і картоплі саме для зберігання.

Потрібно навчитися прибирати їх вчасно, потрібно навчитися їх, врешті-решт, правильно зберігати і допрацьовувати.

Також проблема в тому, що у нас потужності зі зберігання розподілені нерівномірно. Дрібних виробників багато, а сховищ у них або зовсім немає, або вони примітивні і неефективні. Причина банальна - дрібному невигідно самому будувати сховище. Ефективним сучасне сховище буде десь від 1500 тонн одноразового зберігання, враховуючи витрати на проект і інфраструктуру під сховище.

Добре, що ФАО, ЄБРР і галузеві асоціації зрушили з місця брилу кооперації - змогли переконати всіх прийняти новий Закон. Але це лише перший маленький крок. Зрушення в головах відбуваються довго, і потрібно, перш за все, щоб держава цим займалося. Тому що основні продавці овочів і картоплі (вони ж зберігають продукцію) в світі - це кооперативи.

Також потрібно розуміти, що овоче-сховище або картоплесховище не може бути окремим бізнесом, тому що воно ніколи не окупається. Справа в тому, що ціни, як я вже зазначав, навесні можуть бути навіть нижче, ніж під час прибирання. І якщо ти купив по 1 грн, а продав по 10 копійок, то, очевидно, що бізнес збитковий. Адже є ще поточні витрати - і чималі. Так що зберігання - це завжди невід'ємна частина бізнесу з вирощування та реалізації овочів і картоплі.

Ну і головне, в чому проблема овочівництва і картоплярства - це відсутність системної роботи з експорту. Без експортоорієнтованих проектів ми будемо завжди мати цінові гойдалки, тому що овочі - це недорогий продукт. Якщо їх трохи менше, ніж потрібно для внутрішнього ринку, доводиться ввозити, а значить оплачувати доставку, маржу трейдерів і т.п. - ціни злітають до небес. Якщо їх трохи більше - ще гірше - ніхто не вміє експортувати, і їх везуть на звалище.

А щоб експортувати, потрібно починати з вивчення перспективних ринків, ринкових вікон, переваг споживачів. А потім налаштовувати виробництво, зберігання, упаковку і логістику. Вибудовувати багаторічні відносини з покупцями.

Чому в Дубаї лежить морква з Австралії і картопля з США, але немає української продукції? Чому ми колись почали "тиснути" Польщу по луку, але зараз практично повністю пішли зі світового ринку? Чому навіть в наших магазинах такого жахливого якості продукція (не вся, але переважно)?

Так що проблема зовсім не в зберіганні. Потужностей вистачає. Немає системи, немає стратегії і дуже мало системних підприємств".