logo_ukra

Coinspot 27.11.2020

BTC/USD

16868.63

ETH/USD

508.59

LTC/USD

69.33

НБУ 27.11.2020

USD/UAH

28.60

EUR/UAH

34.05

RUB/UAH

0.40

comment

Рубрики

comment

МЕНЮ

ДУМКИ

Олена Хотенко: Що не так з пропонованими податковими змінами

28-10-2020 16:10

Олена Хотенко

голова ради в Інституті податкових реформ

Голова Ради в Інституті податкових реформ, віце-президент в Асоціації платників податків України Олена Хотенко охарактеризувала для видання «Коментарі» дискусійні положення законопроекту №4101 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень

"У проекті закону є як явно позитивні, так і явно негативні моменти. А є і дискусійні положення. Серед останніх, наприклад, пропозиція визначити в Податковому кодексі (ПК) процедуру і терміни оскарження рішення про неврахуванні таблиці даних платника ПДВ, відповідність платника критеріям ризикованості (зміни в ст. 56 ПК України). Дана процедура не передбачена НК. Тому потрібно, як мінімум, передбачити ці поняття в Кодексі.

Також пропонується здійснювати листування з платником податків - фізичною особою не тільки за місцем податкової адреси, а й за адресою його зареєстрованого місця проживання (зміни в ст. 42 ПК України).

Оптимальним варіантом, на думку мене і колег з Економічної експертної платформи, буде уточнення п. 45.1 ст. 45 НК. Там слід вказати, що податковою адресою є зареєстроване місце проживання фізособи, якщо іншу адресу не вказано за заявою цієї особи.

Прописана також подача Компаніями з управління активами (КУА) податкової декларації та фінансову звітність окремо по кожному суб'єкту, який знаходиться в її управлінні і не є юридичною особою (пайовий фонд). Однак, платниками податку на прибуток є юридичні особи, ФОП. Тому доцільно внести зміни в підзаконний нормативно-правовий акт Мінфіну або в НК (альтернативний варіант), якими передбачити певні додатки до звітності КУА в розрізі конкретного пайового фонду.

Ще один момент - віднесення до об'єктів оподаткування транспортним податком легкових автомобілів середньоринкової вартістю понад 200 мінімальних зарплат (зараз ця вартість становить понад 375 МЗП). В результаті прийняття запропонованих проектів змін збільшиться коло транспортних засобів, які будуть підпадати під оподаткування. У нього потраплять навіть автомобілі середнього сегмента ринку.

Також пропонується передбачити подання звіту про використання доходів (прибутків) бюджетними установами, які є неприбутковими, тільки в разі виявлення порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПК України (вимоги до неприбуткових підприємств, установ та організацій). Однак дана норма не відповідає одному з принципів податкового законодавства, а саме - принципу рівності всіх платників податків.

Викликає питання і введення тимчасових норм щодо понять "доходу з джерелом їх походження з України" і оподаткування доходів нерезидентів, постановки на облік представництв таких нерезидентів з перенесенням терміну дії норм з 01.07.2020 на 01.01.2021. Вважаю невиправданою відстрочку норм виключно в зв'язку з не затвердженням Кабміном порядку повідомлення нерезидентів про постановку на облік як платників податків. Особливо з огляду на той факт, що нові положення про реєстрацію нерезидентів вже вступили в дію з 01.07.2020. Пропозиції проекту суперечать ст. 58 Конституції України, яка передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Що стосується пропозиції про збільшення ставок екологічного податку (за деякими випадками у 10 разів) - то без проведення комплексних реформ в адмініструванні цього податку створюються суттєві ризики його тінізації - і недонадходжень від цього податку в порівнянні з існуючим рівнем.

Ще одним нововведенням може стати надання можливості контролюючому органу при стягненні коштів з платника податків на підставі судового рішення отримувати в банку інформацію про залишок коштів на рахунку, про рух коштів і операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу. А також - про інформацію щодо договорів боржника про зберігання цінностей або про оренду індивідуального банківського сейфа. Зараз така інформація надається тільки підставі відповідного судового рішення.

Надання податковим органом інформації про залишок коштів на рахунку, а також про зберігання цінностей або про оренду банківського сейфа, при наявності рішення суду про стягнення коштів, вважаю виправданим. А ось розголошення банківської таємниці в частині руху грошових коштів і операцій на рахунках боржника за конкретний проміжок часу є необгрунтованим. Це може привести до зловживань податкових органів, зменшення довіри осіб до банків. При необхідності податкові органи зможуть отримати зазначену інформацію на підставі рішення суду".

Новости партнеров

Новини

Підписуйтесь на повідомлення, щоб бути в курсі останніх новин!