Ігор Бураковський : Що робити з тіньовою економікою в Україні

"Проблема тіньової економіки та мінімізації її масштабів традиційно займає одне з чільних місць в публічних дискусіях. І зараз ця тема актуалізувалась в зв’язку з планами фіскалізації підприємців-спрощенців.

Одразу скажу, що точно оцінити масштаби тіньового сектору дуже складно, хоча на цю тему написано багато наукових робіт. 

За даними Міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства в січні-березні 2020 року тіньовий сектор склав 31% від обсягу офіційного ВВП. При цьому безпосередній внесок "тіні" у ВВП складає 17% (це "тінь", яка врахована при визначенні ВВП). Нескладні підрахунки показують, що в такому випадку приблизно 12% всієї економічної активності країни (офіційна плюс тіньова) перебуває тіні.

Лідером за рівнем тінізації серед видів економічної діяльності є транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність, де тіньовий обіг складає 54% валової доданої вартості галузі.

Далі йдуть добувна промисловість і розроблення кар’єрів (48%) та операції з нерухомим майном (48%), переробна промисловість (41%), будівництво (36%), оптова та роздрібна торгівля (36%), фінансова та страхова діяльність (35%), сільське, лісове та рибне господарство (26%).

З цими оцінками можна не погоджуватись, але, на мою думку, наведені дані правильно вказують на відносні масштаби розповсюдження явища в галузевому вимірі.

Ну а висновки дуже прості, очевидні та неоригінальні.

По-перше, хоча тіньова економіка в короткотерміновому плані може генерувати позитивні ефекти (задоволення потреб споживачів, доходи та зайнятість), але в довгостроковій перспективі негативні наслідки перевищують позитивні.

По-друге, оскільки "тінь" не можна ліквідувати повністю, її рівень слід знизити до прийнятного.

По-третє, для цього слід діяти комплексно, послідовно та виважено.

І останнє. Фіскалізація підприємців-спрощенців є одним, але не єдиним інструментом легалізації виробничо-комерційної діяльності в країні".