Валерій Кравченко : Військовий сценарій повинен бути на порядку денному України

"Силове вирішення питання з деокупацію Донбасу можливо виключно в хорватському сценарії. Коли на нашому боці буде однозначна військова підтримка США, а запобіжником від РФ - миротворці ООН. Тоді Україна може однозначно реалізувати свою "Бурю". Це буде означати, що Путін не послухав Суркова - і зливає проксі в Україні, не бачачи в них перспективу.

Сценарій вкрай малоймовірний - РФ вибудовувала роками в своїй країні і на Заході героїчний епос про "ополченців", які вийшли воювати за "русскій мір". Здається, що відіграти назад не вийде - це вдарить по геополітичним перспективам Кремля.

Після зради Вірменії з ОДКБ (яку Росія не підтримала, не захистила від Азербайджану), ще один такий удар по іміджу РФ - це буде занадто.

Упевнений, що приклад з Нагорним Карабахом надихає гарячі голови в Україні, проте наслідки реалізації військового сценарію будуть згубними для нашої країни. Росія "спить і бачить" таку провокацію-дурість, яка дозволить звинуватити українців у геноциді і тут же прийти "миротворцями" на захист братнього народу від хунти. І мова буде йти не про Донбас, а про Харків, Одесу та Києв. Не дарма РФ сформувала ударні угруповання військ на кордоні - вони чекають свій "casus belli". І Україна точно не стримає російські армади, особливо сама.

У той же час, військовий сценарій повинен бути на порядку денному як "план B", причому не тільки по відношенню до Донбасу, а й щодо Криму. Україна повинна мілітаризуватися фізично і морально. Крім стримуючого ефекту, це додасть більшої впевненості і дипломатичним зусиллям України.

Сильна армія сильного союзника знадобиться якщо і не НАТО (хоча туди потрібно до останнього прагнути), то - Люблінському трикутнику або іншому потенційному субрегіональному військово-політичному утворенню.

Та й план стримування РФ Байдена однозначно передбачає особливу роль для України і Грузії. Власне, останню і потрібно наслідувати в її відношенні до окупованих територій - "Ми обов'язково повернемо своїм землі, своїх громадян, а вороги відповідатимуть за все. Ми лише чекаємо зручного моменту для атаки, коли ворог буде досить слабкий, а ми досить сильні".