Святослав Павлюк : Прогнозується зростання платіжки за газ для побутових споживачів. І інші проблеми

"В опалювальному сезоні 2020-21 більшість ризиків сфокусована на ціновому факторі, і забезпеченні платежів, а не на відсутності палива як такого.

Цей опалювальний сезон є по своєму унікальним і знову ж перехідним  у впровадженні ринку газу.  Споживачі зіткнулися з декількоми малопоясненими і непрокомунікованими  змінами традиційної оплати за газ і вони значно дезорієнтують.

По-перше, до газу окремо нараховують оплату за доставку, яка раніше була просто в тарифі на газ.

По-друге, ціну на газ для населення уряд перестав регулювати і вона значно змінюється.

По-третє, постачальника газу можна змінювати.

Вже з липня почав працювати ринок газу - і споживачі можуть вибирати і постачальника газу і  тарифний пакет. Ринок газу було запроваджено в період, коли ціни газу були низькими, але з огляду на брак інформації і досвіду, більшість споживачів не підписали довгострокових угод за літніми цінами, і тому їх щомісячна квитанція може вирости дуже істотно.

В ситуації з постачанням газу для потреб централізованого опалення, до кінця опалювального сезону продовжує діяти регулювання ціни постановами Кабміну, тому цілком імовірною є ситуація, за якої газ для теплокомуненерго (ТКЕ) може бути дешевшим за газ для побутових споживачів (що загалом було б правильно).

На жаль, не відбулося істотних змін у формуванні тарифів на тепло. Як і минулі роки, так і зараз, зберігається формальна процедура встановлення нового тарифу на тепло при зміні ціни на газ, яка триває два або й більше місяців. Тому, буде повторюватися ситуація тарифних розривів - за якої при зміні ціни на газ для ТКЕ, постачальники тепла ще два місяці мусять постачати його за старою ціною, а купувати газ за новою, що призводить до збитків підприємств, потреби дотацій містами своїх теплокомуненерго і дальшим ростом заборгованості.

Тому з великою імовірністю можна прогнозувати ріст платіжок за газ для побутових споживачів, ріст потреби в субсидіях для вразливих груп, також подальшу збитковість теплопостачальних підприємств і мільярдні вливання міськими бюджетами коштів для підтримки своїх теплокомуненерго. У ситуації, коли міські бюджети скорочуються як наслідок економічної кризи, їх можливості стають дуже обмеженими.

Спрогнозувати об’єм коштів, необхідних для виконання зобов’язань держави з підтримки субсидіантів, неможливо, оскільки Держстат з початку 2020 року припинив публікувати дані щодо нарахованих та виплачених субсидій. Це є окремою проблемою для оцінки ситуації і формування сценаріїв реагування".