Олена Мошенець : Як парламент України став приборкувачем урагану

"Скоро виповниться два місяці з того часу, як Конституційний Суд України виніс рішення № 13-р/2020 у справі № № 1-24/2020(393/20) від 27 жовтня 2020 року (щодо скасування кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації), яке призвело до конституційної кризи в країні.

Президент Володимир Зеленський порівняв це рішення з руйнівним ураганом, а також наголосив, що за ним стоїть змова частини старих еліт і олігархів.

Повністю погоджуюся зі словами президента. Проте, хто б не стояв за цим ураганом – завдання влади знайти способи ліквідації його наслідків. І з цим викликом, вважаю, влада вже впоралася, якщо не на 5+, то на тверду четвірку (за п'ятибальною системою).

Ключову роль у вирішенні конфлікту відіграє Верховна Рада України. Нагадаю, як саме.

18 листопада 2020 року ВРУ ухвалила рішення про створення Робочої групи на базі Комітету з питань антикорупційної політики, завдання якої було напрацювати законопроєкти для виходу з конституційної кризи. Представники усіх фракцій та груп, які увійшли до складу групи, намагалися відновити функціональність антикорупційної інфраструктури України з урахуванням застережень, які були висловлені в рішенні КСУ від 27 жовтня.

Наступним кроком парламенту стало повернення відповідальності за недостовірне декларування. Відповідний законопроєкт №4460-д, розроблено на основі президентського проєкту закону №4434 та напрацьованого Робочою групою проєкту закону №4441, було ухвалено парламентом 4 грудня.

Далі – повернення всього механізму декларування. 15 грудня Верховна Рада ухвалила закон №4470, який забезпечує повноцінне функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Таким чином, парламент закрив питання з поверненням системи декларування посадових осіб.

Паралельно Робоча група напрацювала рішення щодо суддів і того ж дня, 15 грудня, було ухвалено другий закон - №4471, який визначає особливості складання адмінпротоколу стосовно суддів, у тому числі і суддів КСУ.

Ще одним важливим кроком при врегулюванні конституційної кризи є ухвалення закону про конституційну процедуру, в якому будуть визначені питання, що можуть бути врегульовані регламентом КСУ.

Це дозволить створити рівні умови для всіх органів влади – коли не лише парламент, але й суд будуть діяти в межах закону.

Робоча група ВРУ 10 грудня розпочала роботу над законопроєктом "Про конституційне провадження", завдання якого якраз і полягає у розв'язанні цього питання. Чому затрималися? Чекали на рішення Венеційської комісії для розуміння напрямку подальших дій у частині статусу Конституційного суду України.

Відповідний  висновок Венеційської комісії  був оприлюднений 10 грудня. У ньому Комісія радить детальніше прописати правила функціонування КСУ, щоб запобігти потенційним наступним проблемам.

Отже, як бачимо, парламент став професійним арбітром у вирішенні конституційної кризи-2020 і поступово, крок за кроком, виводить країну із ситуації, що склалася.

Чи може така ситуація повторитися? Не берусь прогнозувати, тому що ніхто не має права вказувати суддям. Тим більше суддям Конституційного суду України, який виносить рішення, що не оскаржуються. Але якщо будуть напрацьовані та ухвалені законодавчі ініціативи щодо комплексного регулювання діяльності – не лише КСУ, але судової системи України в цілому, – то це дозволить уникнути майбутніх конституційних криз і можливості політичних груп за допомогою судової гілки влади істотно впливати на стратегічні цілі та рішення держави".