Юрій Кочевенко : Атака на Україну може відбутися, коли російській владі нічого буде втрачати

Нам потрібно очікувати тривалого протистояння, яке буде охоплювати всі сфери - військову, дипломатичну, економічну, інформаційну. У 2021 році Росія, розуміючи, що час грає проти неї, буде намагатися форсувати ситуацію. Це буде виражатися в різного роду провокаціях, спробах дестабілізації будь де, активізації бойових дій. Можливо, росіяни навіть спробують знайти приводи для розв'язання повномасштабної військової операції в Україні.

Нагадаю, що крім угруповань 1 і 2 Армійських корпусів, які знаходяться на окупованому Донбасі, існує досить довгий кордон з РФ. Плюс - територія окупованого Криму. Розглядаються і варіанти дій з боку т.зв. Придністров'я (окупована частина Молдови, де знаходяться російські війська). Плюс - використання території Білорусі як плацдарму. Такий варіант подій стає все більш ймовірним на тлі ослаблення режиму Лукашенка і зростаючого впливу РФ на процеси в Білорусі.

Атака на Україну може відбутися, коли російській владі нічого буде втрачати. В першу чергу, коли внутрішньополітична ситуація в Росії може припускати втрату влади нинішнім режимом. І війна може стати обґрунтуванням для введення прямої диктатури - без сентиментів. Для такого розвитку подій передумов зараз небагато. Але все може кардинально змінитися дуже швидко.

Ми повинні усвідомлювати ці загрози - і бути до них готовими. Українська стратегія щодо окупованих територій повинна грунтуватися на непорушності наших кордонів і неприпустимісті агресору диктувати нам свою волю. Ми не програли війну, ми здатні відстояти свою незалежність. І ми не повинні дозволити ні тиском, ні маніпуляціями (в тому числі - за допомогою підконтрольних Кремлю псевдоукраїнських медіа) примусити себе до миру на умовах агресора.

Економічне становище Росії погіршується. Рівень суспільної підтримки курсу путінського режиму знижується. Нам потрібно зміцнювати обороноздатність, економічні позиції, показувати окупованим територіям вигідність перебування в складі України, а не в якомусь підвішеному статусі. І чекати історичний шанс для того, щоб відновити територіальну цілісність. Він обов'язково настане. Потрібно просто бути готовими. Азербайджан майже 30 років чекав такої можливості. Не пішов на умови окупантів. І в результаті в минулому році фактично відвоював свої території. Це важливий кейс, який нам треба детально вивчати. І інформаційні вкидання з боку РФ демонструють - там бояться, що Україна може піти азербайджанським шляхом.

Підкреслюю, що азербайджанський сценарій щодо Нагірного Карабаху не припускав негайного військового рішення. Він як раз про те, щоб готуватися до використання можливостей з опорою на свої сили і коаліцію союзників. Так що важливо не поступатися агресору, а готуватися до тривалого протистояння, щоб в майбутньому вирішити питання повернення територій, виходячи зі своїх національних інтересів.