Вадим Івченко : Навіщо нам уряд, який нічого не вирішує?

Кадрову політику президента Зеленського можна охарактеризувати одним словом - дилетантство. Спочатку – будь хто, аби не був при минулих владах. Потім – будь хто, аби хоч трохи був дотичним до напрямку, на який призначається. Деякі міністри ще з вечора не знали про те, що вони будуть призначені вранці...

Я не кажу про те, що такий підхід до кадрів суперечить передвиборчим обіцянкам президента. Найголовніше – Україна не полігон для випробувань!

В бізнесі, коли приймають на роботу нову людину, обов’язково дивляться який у неї досвід, які відгуки минулих роботодавців, як вона вміє комунікувати з партнерами. Людина представляє програму своєї діяльності або пропонує якийсь новий прогресивний напрямок розвитку підприємства. Чому таким же чином не приймаються на роботу наші сьогоднішні урядовці?

Моя особиста думка (і знаю, що її підтримують багато моїх колег) - сьогодні на вищі щаблі держави обирають людей, про яких або ніхто ніколи не чув, або досвід попередньої роботи яких можна вважати провальним. І це я кажу про переважну більшість міністрів нашого уряду на чолі з прем’єром.

Наведу один яскравий приклад провальної кадрової політики нинішньої влади: по п’ятницях, коли проходить день уряду в парламенті, в минулому скликанні біля тодішнього прем’єра Гройсмана та міністрів завжди було з десяток-другий депутатів. З проханнями, запитаннями, скаргами від своїх виборців...

Сьогоднішні реалії – до прем’єра майже ніхто не підходить. Про що це говорить? Просто рішення приймаються не там. Так навіщо нам ТАКИЙ уряд?