Олексій Плотніков : Україна не демонструє реальних ривків, стрибків, проривів

За попередніми даними, Україна закінчила 2020 рік з падінням на рівні 5,5%. На жаль, 2020-ий став роком нереалізованих надій, роком розчарування, перш за все, в економічній сфері. Країна не перейшла на рейки зростання. Так, пандемія певною мірою виправдовує падіння, але давайте згадаємо, що у нас відбувалося до весняного карантину: невиконання бюджету і в січні, і в лютому, і в березні. Реальність така, що не будь пандемії, країна все одно увійшла б в економічну кризу. Може бути, в інших масштабах, з іншими наслідками, але - увійшла б.

Що стосується соціальної сфери, то держава зовсім не розгортається в сторону власних громадян. Держава залишається замкнута на собі - і задовольняє інтереси влади, а не громадян, які цю владу обирали. Тарифи, питання підвищення пенсій і мінімальної заробітної плати, маса інших проблем, які не тільки не втрачають свою гостроту, але посилюються.

На жаль, у нас немає реальних досягнень, розвитку, переорієнтації галузей національної економіки, немає реальних ривків, стрибків, проривів. Якщо подивитися на наш експорт, то ми до сих пір працюємо на структурі, яка нам дісталася від Радянського Союзу - не оброблена продукція: хімія, металургія, будматеріали, аграрна продукція. За роки незалежності це треба було вже перебудувати і експортувати продукцію з більшою вагою доданої вартості.

Нарешті, більш, ніж специфічні відносини з МВФ. Це скоріше відносини тиску на Україну, зовнішнього впливу - як за допомогою МВФ досягти якихось цілей.

МВФ постійно змінює свої вимоги, намагається нав'язати під кожен транш виконання ще якихось умов. Думаю, що в будь-якому випадку ці транші використовуються для досягнення цілей, вигодонабувачі яких знаходяться за межами України. Тут можуть бути найрізноманітніші, здавалося б, не прив'язані до цього кредиту чинники.