Вікторія Гриб : Небезпечні ігри з освітою - українських дітей позбавляють вибору

Справжній переполох в соціальних мережах викликала новина про те, що в багатьох школах уже в цьому році скасують 10-11 класи. У фейсбуці весь минулий тиждень мене штурмували схвильовані батьки з проханням роз'яснень.

Розібралася. Ділюся з вами. Постараюся без емоцій.

Отже, в країні дійсно стартувала реформа освіти, в рамках якої школи розіб'ють на три категорії:

- начальние (з 1 по 4 класи)

-  гімназії (з 5 по 9 класи)

-  ліцеї (з 10-12 класи).

Опустимо дискусію про те, кого / чим / чому не влаштовувала нинішня модель - це предмет окремого поста. Скажу лише, що новинка була задумана ще за попередньої влади. Але це суті не міняє.

Скандальна норма майбутніх перетворень полягає в тому, що:

а) в населених пунктах з населенням менше 50 тисяч мешканців, ЛІЦЕЇВ (10-12 класи) стане значно менше, ніж діючих шкіл, крім того вони будуть перебувати на балансі області.  А рішення про відкриття буде приймати не громада, а обласна рада.

б) по всій країні ліцеї не відкриваються, якщо в навчальному закладі не набереться мінімум чотири десятих класу (стаття 32 Закону України про повну загальну середню освіту).

ЗМІ тиражують пост відчаю Олександра Крикунова, в якому він пише, що, наприклад, тільки в Дарницькому районі Києва 25 шкіл з наступного року будуть перепрофільовані в гімназії, тобто позбавлятися права набирати 10-12 класи.

Питання - куди діватися дев'ятикласникам?

Істотне скорочення старших класів означає автоматичне збільшення конкурсу в переповнені ліцеї. А це вже годівниця для корупції. Ну, давайте дивитися правді в очі!

До чого призведе подібна трансформація? До того, що ліцей стане притулком для окремої касти привілейованих дітей, яким в житті пощастило народитися у впливовій родині в великому місті.

Коли мені резонно наводили приклад того, як в сільських школах ледь набирається 15 десятикласників - це одне. В такому випадку дітей можна підвозити в сусідню школу. І тут питання пріоритетів: чи потрібні державі освічені люди? Але коли 50-тисячне місто позбавляється можливості відкрити хоча б одну гімназію - це, м'яко кажучи, абсурд. З такою "оптимізацією" ми далеко не заїдемо.

Мені кажуть, що всі ті, кому не вистачить місць у ліцеях, надійдуть в "професійні коледжі" і навчатимуться "робочим" професіями, де кадрів катастрофічно не вистачає. Але, пардон, діти повинні мати право вибору. Зараз їх цього вибору позбавляють.

Хто і навіщо перетворює Україну з країни, яка славилася високим рівнем освіти, в державу-постачальника дешевої робочої сили за кордон?

Буду наполягати на перегляді цієї "дивної" норми закону.