Михайло Соколов : Як українські торгові мережі збагачуються за рахунок аграріїв

Українські торгові мережі збагачуються коштом агровиробників, тотально порушуючи умови оплати за поставлену продукцію. Найчастіше  формально термін розрахунку встановлюється на рівні 60 днів, однак, насправді виробникам часто доводиться чекати коштів за уже проданий товар від 90 до 120 днів. За попередніми оцінками наразі загальна сума заборгованості супермаркетів перед українськими агровиробниками складає близько 1 мільярда доларів. Таким чином, торгові мережі, фактично, кредитуються за рахунок агровиробників, розпоряджаючись їхніми грошима та використовуючи їх для розвитку власного бізнесу.

На жаль, така ситуація стала можливою, оскільки торгові мережі — займають монопольне становище на ринку ритейлу, тому можуть нав’язати виробникам, фактично будь-які умови, оскільки в останніх не надто великий  вибір точок збуту товару, щоб відмовитись від співпраці з ними. Разом з тим, подібне відношення стосується не лише питання розрахунку за товар. Часто  виробники змушені погоджуватись на непотрібні маркетингові послуги, купувати місця на полицях для свого товару, хоча жодної відповідальності за його реалізацію мережа на себе не бере. Мовляв, поставники платять лише за їх послуги. Одночасно з цим супермаркети просувають власні торгові марки і турбуються про їх реалізацію, а не продаж продукції поставників, через що конкуренція, звісно, не може бути чесною. У результаті такого підходу до співпраці, кошти вимиваються із виробництва, а прибутки власників торгових мереж збільшуються.

Ситуацію, що склалась, давно потрібно виправляти і зробити це можна на законодавчому рівні. Тут ми можемо звернутись до досвіду Європейського Союзу, де апетити торгових мереж обмежують на користь національних виробників. Наразі за участі ВАР завершується розробка законопроєкту, ціль якого – врегулювати норми взаємодії постачальників продукції з торговими мережами. Зокрема, передбачається встановлення чітких меж розрахунку – від  10 до 60 днів — в залежності від терміну придатності продуктів.

Наразі за порушення умов договору встановлена настільки несуттєва відповідальність з боку супермаркетів, що виробники навіть не хочуть розпочинати судову тяганину. Штраф в результаті буде мізерним, а ситуації це не виправить. Разом з тим, у новому законопроєкті передбачається серйозна відповідальність за прострочені терміни розрахунку та державне регулювання даних процесів. Інший напрямок, у якому також потрібно рухатись, — спрощення і здешевлення будівництва нових торгових площ та сприяння збільшенню кількості незалежних гравців на ринку ритейлу. Це дасть можливість підвищити конкуренцію ритейлів за постачальників.

Звичайно, власники торгових мереж проти таких ініціатив: це позбавить їх великої суми обігових коштів, до того ж, вони не зможуть повернути їх за короткий час. Однак, зміни у даному напрямку потрібно проводити, вони назріли давно. І, сподіваємось, цього року ми вже матимемо певні результати.