Криволап Кирило : Україні потрібно повернути довіру інвесторів

Завдяки своєму людському потенціалу, власним ресурсам та вдалому географічному положенню Україна є дуже привабливою для інвесторів.  Питання в тому, чи інвестори сюди підуть? Адже для них ризик має бути меншим, аніж потенційний прибуток. А щодо цього Україна поки що не може запропонувати переконливі аргументи.  Є окремі сектори, де стимули були більші за ризики. Наприклад, відновлювальна енергетика. Стимулюючий тариф перевищував ризики,  і ми отримали за цим напрямком понад 10 млрд євро — чверть усіх інвестицій за 30 років економіки України. Це приклад того, що коли створюються відповідні умови, інвестори приходять, бо Україна їм потенційно цікава. А коли не виконуються умови меморандуму, коли депутати не можуть зробити свою роботу —  це руйнує довіру. Для того, щоб цю довіру  повернути, нам потрібно врегулювати ситуацію із заборгованостями  на ринках електроенергії та газу. Потрібно створити систему, коли приватні інвестиції будуть захищені. Потрібно продовжувати вдосконалювати антимонопольне законодавство і створювати рівні правила для всіх. Якраз зменшена роль держави, велика приватизація —  це кроки на цьому шляху.

 Найвищим рівнем закріплення будь-якої стратегії є закон України. Безумовно, якби Парламент міг розвинути цю тему та створити Закони про економічний розвиток, це було б непогано, але це не ключове. Це 60% того, що в цій стратегії має робити Уряд і може робити Уряд навіть баз Парламенту. Якими б не були влада та наступний Уряд на них має чинитися тиск від президента, від бізнесу, медіа та громадськості. І коли на Уряд йде тиск з двох напрямків, в нього немає іншої можливості, як реалізовувати цю стратегію. Ця стратегія правоцентристська, деякі втручання —  ліберальні. Фундаментально від неї відійти можливо тільки тоді, коли в Україні до влади прийдуть якісь дуже соціалістично спрямовані структури. Але я сподіваюся, що ефективна реалізація цієї стратегії не дозволить їм перемогти.

 Я ще навчався у школі, коли розвалився Радянський союз. Тоді багато хто говорив, що нам потрібно 40 років по пустелі ходити, що б якось вивітрити комунізм з голови. На сьогодні 30 років вже минуло, а останні  10 років нам треба пробігти. Тоді в нас буде нова країна, нова економіка. Бо в нас зараз не зроблено ще  дуже багато, і немає ясності щодо величезної кількості речей,  які в інших країнах зробили ще 30 років тому. Узяти хоча б моделі функціонування лібералізованих ринків. Навіть у сфері енергетики  в нас цієї моделі немає. Немає пенсійної реформи (але цей уряд взявся за справу і вже підготував законопроект із конкретними планами з цього приводу),  медичної реформи, реформи освіти...Тобто всі ці  речі, нам обов”язково потрібно зробити, для того, щоб вийти з цієї пустелі.