Тарас Демкура : Розвиток бізнесу під час війни

В Тернополі активно працює синергія і бізнесу, і громадськості, і влади. Підприємці організували щотижневі зустрічі, куди приходять власники релокованих підприємств та представники влади, які відкриті для діалогу. Бізнесменам, які приїхали в наш регіон, ми допомагаємо із пошуком приміщень, і влада нам сприяє. Кожен має працювати на своїй передовій, і війна – це не причина для того, щоб зупинитися, а причина для того, щоб підсилити свої сильні сторони і розвивати підприємництво. 

Мені влада ніколи не заважала. Коли відкривався майданчик Budmall Center, я отримав підтримку від голови Тернопільської обласної військової адміністрації, міського голови та голови обласної ради. Ми відкрилися і до нас приїхали підприємці зі всієї України. 

Стосовно проблем у бізнесі під час війни я можу сказати, що це - не важливо, в який період вони трапляються, бо проблеми завжди у нашій голові. Я пережив чотири кризи, пандемію і зараз, коли настав час війни, я подумав, чим я можу бути корисний для людей, для своєї країни. Хтось йде на передову, хтось рухається по підприємницькій передовій. У Міжнародній торговій палаті ми також робимо все, щоб вивести український бізнес на міжнародний ринок. Буквально декілька днів тому у мене була зустріч зі студентами в Західноукраїнському університеті. Я розповідав ким я був, як з першого курсу йшов вагони розвантажувати і не чекав грошей від батьків. Я даю прості поради молоді – бути максимально проактивними, намагатися вижимати з кожного дня максимум для особистого розвитку, створювати свій власний бренд. В мене є гасло: Допоможи собі, сусідові і середовищу думками, і словом, і ділом. Надважливо створювати навколо себе правильну екосистему правильних людей – правильне оточення, яке формує правильне мислення. 

Я не беруся за справи тільки заради заробітку грошей. Ми створили благодійний фонд “Дім української родини”, ми першими передали будинок ірпінський сім'ї з нашого Budmall Center, створили проєкт “Подаруй житло український родині” і вслід за мною ще три українські підприємці подарували житло тим, хто його гостро потребує. Наші діди розповідали нам про вітчизняну війну і ми слухали з відчуттям, що це було десь далеко, але через 10-20 років вже ми будемо розказувати про цю війну, а саме як ми себе поводили і що корисне створили.