Олександр Кравчук : Як держава може допомогти бізнесу розвиватися

Нині досить часто чуємо:  "Той клопіт і проблеми, що мали до війни – наразі не здаються проблемами". І це правда, занадто багато випало на долю країни, наших людей і бізнесу. Зокрема, агросектор - як один з основних двигунів економіки - зазнав неабияких змін і викликів: частково вимушених і не в кращій бік, але також – виважених, очікуваних та ефективних. Проблематика агросектору до війни і під час  - болюча і загальновідома.  Для того,  аби допомогти індустрії та бізнесу полегшити і покращити свою діяльність, на мою думку, варто сфокусуватися на ключових принципах сталого та ефективного розвитку, які, за участі й підтримки держави, можуть бути максимально успішно реалізовані:

Пріоритет №1 – всі зусилля на оптимізацію логістики. Логістичні виклики сьогодення – чи не найгостріша проблема для фермера у короткостроковій перспективі і у віддаленому майбутньому. Як реалізувати зерно максимально вигідно і швидко доставити до точки  продажу? Так, логістичні шляхи поступово налагоджуються, але це далеко не ті швидкість, потужність і об’єми перевезень, що ми мали до війни. Всі на власному досвіді відчули наслідки  руйнування традиційних логістичних ланцюгів, нерегулярних поставок, призупинення трейдингу, експорту збіжжя морем тощо.  Тому  об’єднання зусиль бізнесу та держави заради сприяння пришвидшеному відновленню логістики допоможе всім – бізнесу, державі, фермеру. 

До речі, компанія Сингента одна з перших на ринку відновила імпорт насіння та ЗЗР в Україну і почала відвантаження виробникам с/г продукції. Під час повного колапсу логістичних шляхів ми орендували додаткові склади в західній частині України, побудували заново логістичні потоки і разом з нашими партнерами дистрибуторами почали доставку нашої продукції аграріям. 

Ми інвестували кошти у виробництво в Україні власних залізничних спецконтейнерів для перевезення збіжжя через західні кордони країни. Ми знайшли покупців за кордоном для українського зерна, прийняли товарну продукцію від фермера як оплату за нашу продукцію і забезпечували повну логістику до портів Польщі, Румунії та Литви із подальшою поставкою до країн, які потребували українське зерно.

Підтримка ліквідності сільгоспвиробника. Без прикрас: перспективи аграріїв в умовах нового сезону досить напружені через відсутність або суттєву обмеженість обігових коштів. За нинішніх обставин  фермер не може продати вчасно, в необхідному обсязі та за максимально сприятливих цін. В той же час наближається пора інтенсивних закупівель для підготовки до посівної – треба забезпечити господарство всім необхідним: від паливо-мастильних матеріалів і запчастин до насіння, ЗЗР і добрив.  Останнє – взагалі розкіш. Тому через брак коштів реалізувати повноцінний виробничий процес дуже складно. Очевидно, потрібна підтримка з боку держави і фінсектору - відновлення програм кредитування, які успішно функціонували у минулому. Альтернативою для кредитування живими грошима можуть бути гарантії від держави. Для успішного сезону потрібен імпульс у вигляді додаткової ліквідності – це забезпечить можливість посіяти, обробити та зібрати високий врожай.

Компанія "Сингента" усвідомлює свою роль як ключового виробника ЗЗР та насіння. Ми розуміємо всі виклики, пов’язані з ліквідністю , і робимо все, що в наших силах, для покращення ситуації: компанія одна з небагатьох на ринку приймає товарну продукцію від фермера, як оплату за насіння та ЗЗР. Ми розробили та впровадили партнерські програми кредитування з банками. В результаті вартість кредитування для аграріїв по наших програмах є суттєво нижчою, ніж ті, що присутні зараз на ринку.

Відновлення капітальних інвестицій у середньостроковій перспективі. З початком війни сільгоспвиробники призупинили свої інвестиційні програми. Хтось, наприклад, планував оновити парк техніки, вкласти кошти у будівництво, інфраструктуру, нові виробничі технології  тощо, але військові реалії стали на заваді. Зрозуміло, що техніка та виробничі потужності з часом виходять з ладу, а особливо зараз  - коли експлуатація наявних машин в рази підвищилася, ресурси використовуються швидше, ремонт і вчасне обслуговування вкрай ускладнене. Фермери пристосовуються до нових реалій, великі інвестиції безпосередньо сьогодні для них не на часі, але вони повинні відбутися, якщо ми бажаємо, щоб наш  агросектор, який конкурує на міжнародному ринку, підвищив свою ефективність у майбутньому. Війна, в решті решт, закінчиться нашою перемогою. І тоді постане питання нашого відновлення та жорстокої міжнародної конкуренції на рівні ефективності аграрного бізнесу та інтенсифікації врожайності – скажімо, через 2-3 роки. Потрібні державні програми, які допоможуть фермерам розпочати активні капітальні інвестиції, і готувати це необхідно вже зараз. Сьогодні з одного гектара української землі ми можемо і повинні отримувати набагато більше, ніж ми отримували до війни – при належному рівні технологій,  інвестицій та дотриманні сталого агровиробництва. Так, ми крокували в цьому напрямку,  але  без забезпечення сприятливого інвестиційного середовища для бізнесу з боку держави  вже сьогодні - успіх нашого завтра може суттєво гальмуватися.

Від "сировинного придатку" – до країни-виробника агропродукції з високою доданою вартістю. У довгостроковій перспективі наш успіх залежить від своєчасної переорієнтації агросектору на виробництво продукції з високою частиною доданої вартості, максимально технологічної. І це єдиний вірний шлях, який дозволить не просто виживати аграрній галузі, а впевнено розвиватися та економічно зміцнитися у подальшому. Ми не можемо після закінчення війни продовжувати просто експортувати українське збіжжя, не важливо  – залізницею чи морем. Нам потрібна програма розвитку високотехнологічної галузі та сміливі зміни. Це буде нелегко і дорого, але,  на мою думку, життєво необхідно. В Україні досить гарні перспективи з виробництва біоетанолу, біогазу, білків – це продукти з великою часткою високих технологій у своїй собівартості. 

До слова, компанія "Сингента" вже рухається у напряму розвитку спільних проектів з виробництва біогазу.  Переробка забезпечить нашу конкурентнітсь на світових зовнішніх ринках, а інакше ми залишимося гіршою версією  сировинного придатку  для технологічно розвинутих бізнесів інших країн і ринків. Саме тут потрібна участь держави для того, щоб ми створювали відповідне сприятливе  інвестиційне середовище, аби великий бізнес приходив  і вкладав кошти, запускав проекти, які будуть забезпечувати продукцією з високою доданою вартістю. Це стратегічні речі, які скерують нас на правильний шлях розвитку і відбудови агрокраїни у новому форматі.