Віталій Кулик : Чому немає віри тютюновим спонсорам війни

Транснаціональні тютюнові компанії намагаються всіма силами зберегти позиції в Росії та одночасно отримувати надприбутки в Україні. Я вже писав про історію корпорації “Філіп Морріс”. Їй належать бренди: Marlboro, Parliament, Bond, Chesterfield, L&M, Next, HEETS (тютюнові стіки для IQOS) тощо.

У 2022 році Philip Morris заявив про намір продати свій російський бізнес. Але віз і нині там. Частка ринку торгових марок Philip Morris International у 2019-2023 роках у Росії склала понад 30%. Наразі сукупний обсяг інвестицій Philip Morris International у РФ перевищив два мільярди доларів США. Ця компанія є одним із найбільших платників податків до російського бюджету, коштом якого потім утримується та фінансується російська армія. Офіс компанії в Росії навіть хизується подяками від Путіна “за крупний вклад до російського бюджету”...

Україна внесла Philip Morris до списку міжнародних спонсорів війни (реєстр НАЗК). Багато інших держав звинуватили цю кампанію не лише в заробітках на крові українців, але й у відвертому співробітництві з країною-агресором.

Менеджмент корпорації робить якісь нечіткі "відмазки", киває головою і продовжує “набивати кривавими грошима свої кишені”. Ніби “ткнули носом...”, вказали на неприпустимість бізнесу із вбивцями, які здійснюють геноцид українців... І що?

Думаєте вони зробили хоча б щось для того, щоб піти з московщини? Ні! Натомість вони замовили брудну кампанію проти критиків бізнесу з Росією. Оглядачі вказують, що у медіаатаки на нардепа Євгена Петруняка “вуха ростуть” саме від тютюнових лобістів із запахом крові на руках. Нагадаю, що Петруняк є ініціатором кількох законопроєктів, які мали завдати серйозного клопоту Philip Morris та іншім тютюновим спонсорам війни. Мова про вже неодноразово згадуваний адвалор.

Адвалор – змінна складова акцизного податку на тютюнові вироби, яка визначає розмір податку залежно від їх ціни. Ще у 2013 році уряд Азарова умисно знизив адвалорну складову українського акцизного податку на тютюнові вироби з 25% до 12%. Тим самим українські “Прилуки” чи “Приму” було прирівняно до цигарок преміумкласу, типу “Мальборо”. Зроблено це було в інтересах фірми-монополіста, наближеного до родини Януковича. Ця ж компанія, під іншими вивісками досі на ринку.

В країнах ЄС адвалорна ставка акцизного податку на тютюнові вироби подекуди сягає аж 52%. Іншими словами, в Європі якщо ти палиш недешеві цигарки - преміумкласу, то платиш значно більший податок ніж людина, яка палить дешеві цигарки. А в Україні: за існуючої адвалорної ставки з однієї пачки цигарок вартістю 55-65 гривень до українського бюджету сплачується 50,33 гривні акцизного податку, а з однієї пачки цигарок вартістю 100-106 гривень -  50,34 гривні. Тобто, з пачки цигарок що майже вдвічі дорожча від найдешевшої на українському тютюновому ринку акцизний податок відповідно збільшується лише на 1 копійку!

А знаєте ще в чому різниця? Різниця в тому, що “Прилуки” чи “Прима” вітчизняного виробництва і не працює в Росії, а виробник бренду “Мальборо” Philip Morris досі фінансує російську армію, яка вбиває українців.

На нашу думку, ще однією проблемою для тютюнових друзів Путіна можуть стати активності Петруняка з блокування теперішньої ініціативи Philip Morris знизити на 20% акциз на електронні сигарети, стіки, які власне продукує Philip Morris і є монополістом на ринку. Якщо їм вдасться “протягнути свою тему”, то бюджет України може втратити десятки мільярдів в умовах війни.

Ніби все просто. Але, знову, ніт. Дехто, явно не без мотивації з боку транснаціональних тютюнових корпорацій, вважає, що зниження акцизів та підвищення адвалор - це “наведення тіні” на ринок... Шановні! Більшої тіні, чим від кривавого бізнесу з кремлівськими вбивцями, вигадати важко. Приховати свої російські активи за туманом дискредитаційного піару не вдасться, навіть якщо ти західна корпорація.

Станом на зараз все виглядає таким чином: люди купують цигарки Philip Morris, Japan Tobacco та інших, гроші йдуть компаніям із сумнівним походженням, і у вигляді податків осідають в країні-агресорці (бо там у них прибутковий бізнес), звідки нам прилітають ракети.

Тепер питання до нашої влади та силовиків. Якщо ми не можемо застосувати санкції щодо окремих спонсорів війни (питання: чому?), то принаймні ми можемо захистити державний бюджет. У нас вибір: наповнювати бюджет для захисту України, або дати спонсорам війни, отримати мільярдні надприбутки, частина з яких піде на нові ракети та дрони, що падатимуть на наші голови!