Новий український правопис: відродження минулого заради майбутнього

Репресований український правопис

22 травня Кабмін під час рекордно короткого засідання, анонсованого як "останнє" при нинішньому прем'єрі, затвердив проект "Питання українського правопису". Нова редакція була підготовлена спеціальною комісією при НАН України ще восени минулого року, але за наполяганням Міністерства освіти і науки терміни продовжили обговорення. Як пояснили в МОН, автори документа керувалися принципом повернення до витоків української мови, репресованого у роки тоталітаризму.

Перша спроба упорядкування українського правопису була зроблена рівно 100 років тому за часів УНР. Наступна редакція була затверджена вже більшовиками в 1928 році і стала класичною, отримавши назву "харківської" або "скрипниковського" правопису (за прізвищем тодішнього наркома освіти УРСР Миколи Скрипника). Останній зробив чималий внесок в українізацію республіки, однак після його самогубства у 1933 році цей процес був згорнутий і українську мову стали приводити до норм російської – зникла літера Ґ, 7-ий кличний відмінок, один граматичний минулий час і ще ряд інших норм. Приблизно тоді ж у сусідній білоруській РСР теж проходила реформа правопису, що поставила хрест на "тарашкевиці" – офіційній орфографії білоруської мови. Її часто порівнюють з "Харківською" редакцією українського правопису через загальний принцип передачі запозичень з давньогрецької та латини.

У СРСР в мовному питанні бачили інструмент досягнення культурної однорідності численних народів, тому прагнули звести більшість мов до спільного знаменника – російської. Цим обумовлений і переклад центральноазіатських республік спочатку на латиницю (для відходу від старого укладу під вивіскою "інтернаціоналізму"), а в кінці 30-х років на кирилицю.

"Харківський" правопис не зник, а емігрував разом з носіями і по сьогоднішній день широко використовується українською діаспорою Канади, США, Австрії та інших країн. Частина норм, включно з літерою Ґ та кличним відмінком, були "реабілітовані" в Україні одразу ж після набуття незалежності. Однак з тих пір більше ніяких оновлень не робилося. Хоча, як зазначають в МОН, будь-яка жива мова потребує перегляду кожні 20-25 років для фіксації нових і відмови від застарілих форм. Втім, складається відчуття, що з новим "гройсмановським" правописом Міністерство освіти і науки пропонує українцям згадати вже порядком забуте старе.

Новий український правопис: ТОП-5 змін

Попередній текст нового правопису був опублікований в кінці травня, а діяти ці правила почнуть вже з 3 червня. Інститут мовознавства ім. Олександра Потебні НАН України випустив конспект основних змін. Ось деякі з них.

1.Мабуть, найвідчутнішим нововведенням стала норма про фемінітиви – жіночі варіанти іменників чоловічого роду, як правило, пов'язаних з родом діяльності . Надавати їм "жіночність" автори пропонують за допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), єс- (-авторка, -членкиня, -пілотеса, -продавчиня). Втім, вживання таких форм допустимо, але зовсім не обов'язково.
2.Те ж саме стосується передачі іноземних слів зі звукосполученням "аі", яку тепер можна писати і через "ау" і через "ав" (аудиторія-авдиторія, лауреат-лавреат, пауза-павза), і слів грецького походження через "th". Якщо раніше це звукосполучення передавалося тільки через "ф", то тепер написання через "т" не буде вважатися помилковим (кафедра-катедра, ефір-етер, міф-міт).
3. Варіативними доповненнями до норми стали розширення "повноважень" букви Ґ, яку тепер можна сміливо використовувати в іноземних прізвищах та іменах (Верґілій, Ґеорґ, Ґреґуар) і реабілітація "репресованої" радянським правописом літери "и" на початку слова. Втім, широкого застосування вона не отримала, а обмежилася тільки низкою винятків (Ірій, Ірод, ікання). Ще одне застосування цій букві знайшли для закінчень іменників на -ть у формі родового відмінка. Тепер такі слова як повість, мужність, смерть можуть відмінятися і з "і", і з "и" (повісті-повісти, мужності-мужности і т. д.). Норму про заборону на відмінювання іноземних слів, що закінчуються на -о (метро, кіно), вирішили не чіпати, дозволивши відміняти тільки пальто і сітро.
4.Зміни торкнулися російських прізвищ, що закінчуються на -ой. Їх у Міністерстві освіти рекомендують писати через -ий (замість Донськой – Донський, Польовой – Польовий, Крутой – Крутій). "Пощадили" тільки Льва Толстого, зробивши його прізвище винятком.
5. Нові правила з'явилися в написанні слів разом і через дефіс. Переважна більшість приставок іноземного походження (анти-, контр-, віце-, екс-, топ-, флеш – тощо), а також складноскорочені слова (адмінресурс, Міносвіти, профспілка) тепер потрібно писати разом, а числівник "пів", що позначає половину чого-небудь – тільки роздільно (пів ящика, пів ями, пів Європи).