Щербина Валерій: Битва за 250 мільйонів: чи вистоїть Верховний Суд перед апетитами Пупса?

Скандальний олігарх із кримінальним минулим Ігор Кривецький, відомий як «Пупс», знову опинився в епіцентрі масштабного земельного скандалу, де на кону стоять сотні мільйонів гривень та майбутнє цілої громади. Цього разу апетити «сірого кардинала» львівської політики сягнули земель передмістя Львова, а головним полем битви стає Верховний Суд.

Йдеться про справу №914/2540/24 - фінальний акт багаторічної драми навколо ПрАТ «Львівський іподром». Під прикриттям «турботи про конярство» структури, пов’язані з Кривецьким, намагаються легалізувати контроль над 415 гектарами золотої землі в Давидівській громаді. Ціна питання - щонайменше 250 мільйонів гривень, які можуть або поповнити бюджет громади, або стати фундаментом для чергового Edem Resort за високим парканом.

Чому ця справа набула такого резонансу? ПрАТ «Львівський іподром» формально акціонерне товариство, яке начебто займається конярством. Воно десятиліттями безкоштовно господарює на землях Давидівської громади. Фактично це один з активів, що контролюються Ігорем Кривецьким. Його довірена особа Олег Магулка і досі утримує 20% акцій ПрАТ «Львівський іподром» в інтересах свого шефа. До власності «Львівського іподрому» входять 5 стаєнь на 180 коней, ветеринарний лазарет та чотири бігові доріжки. Проте головним активом залишається саме понад 400 гектарів золотої землі, цільове призначення якої Кривецький мріє змінити під забудову.

Землі, про які йде мова, це не тільки територія самого іподрому на вулиці Стрийській (88,5 га), а й величезне кормове господарство в селі Черепин (Давидівська ОТГ) площею 415,2 га. Загальна вартість активів та податкових претензій оцінюється у 250 мільйонів гривень.

Ще 2005 року Пустомитівський районний відділ земельних ресурсів офіційно підтвердив, що ділянка площею 415,2 га обліковується за іподромом. Проте без реєстрації права постійного користування в Державному реєстрі речових прав. Тобто іподром юридично правового підтвердження на цю землю не мав. У 2018 році Давидівська сільська рада прийняла рішення №1526-20/2018, яким доручила виконкому ініціювати передачу цих земель з державної у комунальну власність громади. Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 20.12.2018 земельні ділянки перейшли до комунальної власності, тобто стали власністю громади Давидова.

Після реформи децентралізації та об'єднання громад ситуація стала ще виразнішою. 3 липня 2024 року Давидівська рада прийняла рішення №164-30/2024 «Про розгляд запиту громадян щодо сплати земельного податку ПрАТ «Львівський іподром»». Простіше кажучи, вирішила, що Ігор Кривецький повинен платити так, як всі.

Однак Пупс замість того, щоб сплатити заборгованість і діяти в правовому полі, а також показати, що люди, які називають себе патріотами і націоналістами, чесно дотримуються законів, вирішив, що платити податки йому не цікаво. Тож ПрАТ «Львівський іподром» через кілька тижнів подало позов до господарського суду, щоб визнати рішення ради №164-30/2024 незаконним і скасувати його. Тобто коли Давидівська громада після адміністративної реформи нарешті вирішила змусити «Львівський іподром» платити податки за користування сотнями гектарів землі, Пупс-Кривецький замість наповнення бюджету громади обрав шлях судової війни.

Судова тяганина тривала понад рік, і в результаті підконтрольний недоолігарху Пупсу іподром програв у всіх попередніх інстанціях. Тож тепер справа дійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Формально це остання інстанція в системі господарського судочинства. Зрозуміло, що мутки Кривецького масштабні і системні. Всі пам’ятають, як «патріот, візіонер та культурний меценат» віджав у свою власність територію «Едем Резорту» через сумнівні схеми скуповування земельних ділянок в учасників АТО за значно нижчою від ринкової вартістю. Парадоксально, але людина, що видає себе за українського патріота, використовувала ветеранів АТО як підставних осіб для незаконного заволодіння сотнями гектарів.

У 2023 році Господарський суд Києва повернув державі земельну ділянку з озером у с. Стрілки, де розташований «Едем Резорт». Однак за повідомленнями медіа, ця ділянка фактично залишилась у руках структур, пов'язаних з Кривецьким. Пізніше Верховний Суд відмовився повертати озеро державі.

У 2025 році він відкрив п'ятизірковий готель Edem Kyiv у Конча-Заспі під Києвом. Крім того, використовуючи проміжних фігур, Кривецький провертає земельні та тендерні схеми і в Івано-Франківській області, виграючи десятки тендерів на сотні мільйонів гривень з надмірно завищеними цінами. Тож справа з іподромом є частиною широкої картини земельних і майнових апетитів Кривецького. І тут недоолігарх, програючи попередні суди, запанікував. Адже Верховний Суд - остання інстанція, і ставки різко зростають. Тим більше, що у справі з озером «Едем Резорту» Верховний Суд вже відмовився повертати ділянку державі, і це рішення так і не отримало переконливого публічного пояснення.

Публічне значення справи виходить далеко за межі конкретного земельного конфлікту. Якщо Верховний Суд скасує рішення Давидівської ради, це означатиме, що будь-яка «зручно розташована» громадська земля може бути оскаржена приватними структурами, котрі роками нею безкоштовно користуються. Якщо Верховний Суд перестане бути органом, що захищає права громад у земельних спорах з потужними приватними гравцями з кримінальним минулим, це також ставить під сумнів всі принципи правосуддя. Це і питання доброчесності суддів з огляду на попередні справи, пов'язані з «Едем Резортом». Тож рішення суду у цьому провадженні потребує максимальної прозорості і публічного інтересу.

Чи буде громада отримувати податки на садочки та дороги, чи ці гроші разом із землею підуть у кишеню смотрящого, який прикривається патріотичними гаслами. Зрозуміло, що Кривецькому потрібні 415 гектарів у Давидові не для того, щоб випасати коней. Коні і конярство йому, однозначно, не цікаві. З огляду на розташування (передмістя Львова, зона активного рекреаційного розвитку), ці гектари очевидно, підуть під забудову чергового елітного «Едем Резорту» чи чогось подібного.

Саме тому Ігор Кривецький і намагається через Верховний Суд забрати ці землі, нейтралізувати право громади стягувати плату і перетворити їх на свою феодальну вотчину. Тож будь-який різкий розворот позиції Верховного Суду на користь ПрАТ «Львівський іподром» та Кривецького буде сприйнятий як капітуляція правосуддя перед капіталом з кримінальним минулим.