Щербина Валерій: Фармкартель у Міноборони: як старі чиновники покривають медичну мафію

Проблема корупції залишається однією з найгостріших тем сьогодення, а гучні скандали регулярно стрясають інформаційний простір. Практично безперервний потік новин про зловживання посадовців, непрозорі закупівлі та тіньові схеми не лише посилює соціальну напругу, а й критично б'є по довірі громадян до державних органів, особливо під час війни.

Суспільство змушене жити в режимі постійного потоку гучних корупційних схем. Саме на тлі цієї хронічної кризи доброчесності стає очевидним, що питання функціонування скандального Управління внутрішньої безпеки Міноборони (УВБ МОУ), створеного ще в 2024 році, залишається однією з тих токсичних тем, які кидають тінь на все оборонне відомство.

Щодо цієї структури та її кадрового складу громадськість і журналісти-розслідувачі не перший місяць ставлять незручні запитання, зокрема і про вплив представників фармацевтичного картелю на забезпечення армії. 

Дане управління було створене за часів ексміністра Умєрова, перебування на посаді якого увінчалось скандалами щодо оборонних закупівель та сумнівних кадрових рішень, і саме тоді УВБ було вибудуване як штучна надбудова, на яку безпідставно поклали функції, що межують із правоохоронною та слідчою діяльністю. Фактично УВБ - це одне із корупційних віконечок, спеціально залишене для ручного керування закупівлями, тиску на постачальників та захисту інтересів олігархічних фарм-груп.

Кругова порука та дублювання повноважень

Чиновники Міноборони у своїх офіційних відписках продовжують стверджувати, що УВБ не має стосунку до закупівель і не наділене слідчими функціями. Проте ці заяви прямо суперечать внутрішнім документам самого міністерства. У Положенні про УВБ, затвердженому наказом №234/нм, чітко вказано, що Управління має право ініціювати проведення службових розслідувань, отримувати пояснення від посадових осіб, вилучати службові документи та залучатися до оглядів приміщень.

Більше того, посадовці Міноборони офіційно визнали абсурдний факт: окремого документа, який би чітко розмежовував повноваження УВБ, Генеральної інспекції та Військової служби правопорядку (ВСП), взагалі не видавалося.

Ці структури мають суміжні напрями діяльності, що створює ідеальні умови для бюрократичного хаосу та торгівлі впливом. Дивлячись на те, як ця система плодить контролерів без чітких меж відповідальності, виникає логічне запитання: а яка може бути безпека в державних органах, якщо інструменти контролю перетворені на інструменти тиску? 

Обличчя картелю: доступ до держтаємниці та блокування неугодних

Головною фігуранткою цього скандалу стала колишня прокурорка з Новоайдару Дар'я Лисенко, звільнена з попереднього місця роботи на тлі скандалу довкола премій. Про яку неодноразово писали ЗМІ як про ставленицю фармацевтичного картелю. Нині вона обіймає посаду начальника відділу функціонального контролю та інформаційно-аналітичного забезпечення УВБ.

Журналісти та громадськість неодноразово публічно писали, що руками Дарʼї Лисенко в Управлінні внутрішньої безпеки здійснюються цілеспрямовані дії на монополізацію ринку воєнної медицини під час повномасштабної війни.

Дарʼя Лисенко протягом декількох років на посаді старшого слідчого УВБ впритул не помічає постачальників, афілійованих із "правильними" бізнес-колами (зокрема структур на кшталт ТОВ "Артек Медікал Груп", ТОВ "МК Медгрупп", "Автоспецпром" та ТОВ "Кардіо Світ", пов'язаних з кланом Фісталів. Один з членів клану Еміль Фісталь залишився в окупованому Донецьку та отримував нагороди так званої "днр", є членом президії так званого громадського руху "донецька республіка", має почесне звання "заслужений лікар днр", "людина року днр".

До прикладу, Герман Фісталь наразі залишається підозрюваним у справі НАБУ і САП щодо масштабного заволодіння бюджетними коштами на закупівлях медичного обладнання для Національного інституту раку. За версією слідства, Фісталь був фактичним керівником групи постачальників і організатором злочинної організації, яка забезпечувала перемогу підконтрольних компаній у закупівлях. Загальна сума встановлених збитків перевищила 241 млн грн. У червні 2025 року ВАКС визначив йому заставу у 200 млн грн, а 21 липня 2026 року НАБУ та САП завершили досудове розслідування.

Дар’я Лисенко має доступ до інформації про оборонні закупівлі та внутрішні процеси відомства й використовує його в інтересах вищезгаданих фармацевтичних структур. І вона не ініціює перевірок щодо постачальників МОУ, афілійованих із структурами фармацевтичного картелю.

І при цьому системно спостерігається кричуща ситуація, коли всі звернення громадськості спускаються для розгляду, зокрема, в це саме Управління внутрішньої безпеки, тобто щоб орган розглядав звернення з приводу самого себе. Крім того, Генеральна інспекція Міноборони також покриває її діяльність, стверджуючи, що у діях Лисенко немає конфлікту інтересів, хоча насправді офіційні посадові інструкції свідчать про інакше. Згідно з документом «Функціональні обов’язки начальника відділу функціонального контролю та інформаційно-аналітичного забезпечення Управління внутрішньої безпеки» (посада Дар’ї Лисенко), начальник цього відділу зобов'язаний і має право працювати з відомостями, що становлять державну таємницю та мають гриф секретності «Цілком таємно» та «Таємно»:

Таким чином, посадовиця має саме той рівень доступу та аналітичних повноважень, що дозволяє їй системно діяти в інтересах фармацевтичних структур, пов'язаних з іменами Петра Багрія, Миколи Кузьми та клану Фісталів, і про який б’є на сполох громадськість. Водночас лобісти картелю проникають і в інші структури, наприклад, Андрій Кузьо, колишній працівник ДП «Медичні закупівлі», влаштувався у Департамент оцінки відповідності МОУ.

Тож ми бачимо ситуацію, коли старі кадри відчайдушно намагаються зберегти статус-кво та приховати правду, організовуючи кругову поруку. Медична мафія робить усе можливе, щоб і надалі зберігати контроль над фінансовими потоками під час повномасштабної війни. Проте діяльність медичної мафії в оборонному відомстві не залишиться безкарною. Правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України, мають усі необхідні повноваження, щоб перевірити вплив фармацевтичних груп на рішення та процеси в оборонному відомстві й дати належну правову оцінку викладеним фактам. Створене під інтереси картелю УВБ із дублюючими функціями та чиновники, які замість реального реагування продукують відписки, - це пережиток системи, від якої Міністерство оборони має позбутися разом із корупційними практиками.

Штучно створені управління з дискредитованими кадрами та розмитими повноваженнями становлять серйозну проблему для системи внутрішньої безпеки оборонного відомства. Очищення Міноборони неможливе без ліквідації дублюючих структур, прозорої перевірки їхньої діяльності та жорсткого контролю за тими, хто перетворює посади в армії на інструмент захисту приватних інтересів. Саме тому відповідь на питання, хто і в чиїх інтересах насправді контролює чутливі процеси у відомстві, має бути встановлена не черговими відписками, а конкретними перевірками та рішеннями.