Блог

Alexander V. Kurban: COVID 19: НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МАСОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Пандемія короновірусу підняла дуже багато різноманітних питань. Лікарі та соціологи створюють моделі розвитку епідеміологічних процесів, економісти прораховують перспективи падіння ринків, політологи дискутують про можливі наслідки зміни в геополітичних балансах. І тільки психологи, точніше фахівці із психології масової поведінки поки що пасуть задніх. Зокрема ми ще досі не розуміємо усіх особливостей мотивації та вчинків людини в таких умовах.

23

comments5675

Alexander V. Kurban

політолог

Кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент Інституту журналістики Київського ун-ту ім. Б.Грінченка, Військового інституту Київського національного університету ім. Т. Шевченка, докторант Харківського національного ун-ту ім. В.Каразіна, член Національної спілки журналістів України. Координатор Центру протидії інформаційним агресіям «АМ&РМ».


На персональному рівні відомо, що людина, яка потрапила у таку кризову ситуацію, як епідемія, має здійснити певну переоцінку цінностей. Зробити своїми пріоритетами власне здоров`я, та безпеку своїх близьких. Звернути увагу на базові потреби – безпеку оселі, зручність пересування в умовах карантинних обмежень, забезпечення продуктами харчування та іншими необхідними речами. Інакше кажучи людина має мобілізуватися.  

 

Втім, як показує досвід, іноді усе відбувається з точністю до навпаки. Згадаємо, приміром, відео звернень мерів італійських міст, які, на весні минулого року, благали людей схаменутися й припинити підпільні вечірки та нелегальне відвідування перукарів й масажистів. І це на піку першої хвилі. Тож чому так відбувається і чи є якісь національні особливості поведінки в умовах пандемії? Спробуємо розібратися на практичному прикладі панепідемічної ситуації у кількох європейських країнах, зокрема Східної Балтії.

 

Географічна та певна ментальна близькість населення трьох балтійських країн – Латвії, Литви та Естонії, дає підстави робити деякі узагальнення. Зокрема щодо моделей поведінки та реакції на певні зовнішні й внутрішні фактори.

 

Друга хвиля Сovid 19, вплинула на литовське, латвійське та естонське суспільство по різному. Перші два відреагували прогнозовано. Уряди Латвії та Литви ввели жорсткі обмежувальні заходи, до справи підключилися волонтерські організації. Латвійці та литовці, в цілому із розумінням поставилися до ситуації.  Натомість у Естонії, влада видала доволі контраверсійні рішення та отримала відповідну реакцію від суспільства.  

 

В Литві, що стала другою в ЄС за рівнем зараження, на допомогу медичній системі прийшли волонтери, які працюють у лікарнях, адміністративних центрах. Представники мілітарних громадських організацій беруть участь у патрулюванні разом з поліцією. Створено краундінгову платформу для надання допомоги малозабезпеченим та одиноким Stipluskartu.lt. На цій платформі, заповнивши відповідну форму, кожен кому потрібна допомога залишає про себе та свої проблеми інформацію, а той у кого є можливість допомогти, робить це адресно.  

 

В Латвії, запроваджують жорсткі обмеження на пересування й держава починає поволі зменшувати фінансову допомогу бізнесу. Лікарні працюють з перевантаженням, тести на ковід безкоштовні, але чекати на тестування доводиться кілька днів. Активно працюють волонтерські організації.

 

В Естонії ми бачимо абсолютно протилежну картину. Держава видала базовий пакет рекомендацій та заборон й на цьому зупинилася. Парадокс в тому, що в цій країні чи не найбільші в Європі штрафи за порушення карантину (до €10 тис) але збирати їх фактично нема кому. Вповноважений на це Департамент охорони здоров`я, не має право проводити перевірки громадських закладів та місць скупчення. Поліції це право також не надано. Крім того, спостерігається серйозний спротив жорстким карантинним заходам з боку суспільства. Маски в публічних місцях майже не носять і навіть деякі чиновники виступають проти їх носіння: https://rus.err.ee/1139480/kadaj-protiv-objazatelnogo-noshenija-masok-zakryvat-lico-ljudi-budut-lish-pri-vide-policii

 

На намагання вводити жорсткі заходи, естонське суспільство відповідає судовими позовами. Так,  у волості Пейпсияерє, місцеві мешканці поскаржилися канцлеру права на обмеження місцевої влади та спромоглися їх відміни: https://rus.err.ee/1135847/kancler-prava-dlja-vvedenija-zhestkih-ogranichenij-v-volosti-pejpsijajere-net-zakonnyh-osnovanij

 

Юлія Кууск, бізнес-консультант (Таллін):

«Як Естонія переживає пандемію? Напевно, краще, ніж інші країни, хоча б тому, що у нас низька щільність населення і люди не такі товариські, як у багатьох інших країнах. Звичайно, є досить велика кількість людей, які бояться захворіти, саме вони вимагають більших обмежень. Адже зараз ми опинилися мало не найбільш вільними у порівнянні з іншими країнами. Але в той же час не можна казати про те, що обмеження, які запроваджуються урядом, схвалюються і приймаються беззаперечно. Цілі галузі зазнають збитків, багато хто втратив роботу, тому далеко не всі готові покірно сприймати обмеження. Люди подають скарги, пишуть запити канцлеру права і відстоюють свої права в суді. Уряд це дуже добре розуміє і намагається враховувати обидві точки зору, займаючи, якщо так можна висловитися, середню позицію. У будь-якому випадку невдоволення і звинувачення будуть, такий вже зараз важкий момент».

 

Таке різноманіття підходів влади та реакції суспільств на загрозу короновірусу в країнах Східної Балтії, можна було б спробувати пояснити статистичними показниками. Станом на 4 січня, Литва мала на день 1360 нових хворих (близько 1% від загальної кількості населення), Латвія близько 500, а Естонія 399. Втім це не настільки значні розбіжності, щоб вести мову про серйозні відмінності перебігу подій.  Отже причина таких розбіжностей в іншому.  

 

Ситуація із подальшою боротьбою із Covid 19, свідчить про те, що швидко ми цю загрозу не подолаємо. І навіть, доволі стрімке (меньше року, порівняно із стандартом ВОЗ – 10 років) винайдення вакцини та початок вакцинації не особливо допоможе. Бо, за прогнозами експертів, світові фармвиробники лише у 2024 році зможуть виробити відповідну кількість доз вакцини, щоб забезпечити усе людство. Відповідно із моделюванням ситуації експертами Північно-Східного університету (Бостон), застосувавши 2 млрд доз вакцини, 50 провідних країн світу зможуть зменьшити смертність від короновірусу лише на 33% (Е.Карр, «The Economist»).

 

Саме тому, головну увагу в боротьбі з пандемією сьогодні потрібно сконцентрувати на превентивних заходах, які спираються на чітку аналітику, моделювання та прогнозування. І в цьому плані важливе значення матимуть, в тому числі й психологічні дослідження поведінки на персональному та суспільному рівні із використанням аналізу на основі алгоритму штучного інтелекту.



comments

Новости партнеров

comments

Другие материалы автора


Новости

Подписывайтесь на уведомления, чтобы быть в курсе последних новостей!