Dmytro Levus: Повернення українських моряків з лівійського полону. Різдвяне диво чи наполеглива праця України з захисту своїх громадян?

Ситуації, коли українські моряки, які працюють на торговельних суднах під різним прапором потрапляють у не надто привітних місцинах світу у полон до піратів або до несправедливого ув’язнення властями, не є, на жаль, рідкісними. Причини цього не лише у якомусь упередженому ставленні до українців чи відсутності побоювань, що за переслідування громадян України чекає адекватна відповідь. Об’єктивно – світ став глобальним і відкритим, а громадяни держав, які не закрилися у собі, мають право працювати та подорожувати по усій земній кулі. При цьому, на жаль, місцеві умови та розуміння того, що є законом залишаються, м’яко кажучи, «своєрідним та специфічними». 

Тож звільнення своїх громадян з полону, повернення на Батьківщину, взагалі їх усіляка підтримка у разі якщо вони зазнали несправедливого переслідування – це один з базових принципів зовнішньої політики України та обов’язок держави, який і виконується за президентства Володимира Зеленського. Прикладом цього є повернення чотирьох моряків з лівійського ув’язнення, у якому вони перебували з лютого 2016 року. Тоді у територіальних водах Лівії було затримано танкер «Captain Khayyam» під прапором Сєрра-Леоне. Громадяни України Євген Морар, Володимир Тостоган, Олег Войнеровський, Павло Чайка, які входили до складу екіпажу разом з турками та азербайджанцями звинувачувалися у контрабанді нафтопродуктів та незаконному перетині кордону. У Лівії тоді був розпал громадянської війни, яка, до речі, триває і досі. Тож у таких умовах складно говорити про неупередженість та професійність слідства та судів, а вирок у п’ять років та штрафи важко назвати справедливими. 2019 та 2020 роки пройшли у боротьбі України за повернення своїх громадян додому. Крім вже згаданої громадянської війни у Лівії, яка впливає на можливості застосовувати дипломатичні важелі, останній рік був ускладнений пандемією коронавірусу з карантинними обмеженнями. Незважаючи на усі ці перепони, завдяки співпраці МЗС України з Державною міграційною службою та МВС України з використанням контактів у Лівії та Туреччині (яка має у Лівії серйозний вплив) українців вдалося визволити. За словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби: «Ми хотіли забрати їх ще в червні разом 14 моряками з корабля Ruta, яких нам тоді вдалося повернути додому. Але не склалося, лівійці залишили собі додатковий козир. Однак Україна своїх за кордоном не кидає - це принцип Президента Зеленського і нашої дипломатії. Їхнє звільнення і вивезення з Лівії - це результат надскладної та тривалої операції». Заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін вказує на труднощі, які склалися безпосередньо під час звільнення та які були подолані українськими дипломатами: «6 січня ми спільними зусиллями долали перешкоду за перешкодою (в нагоді стали навіть два комплекти документів для перетину кордону), однак погода не дозволила здійснити посадку в Україні ввечері цього дня. Але ми мали і резервний варіант, яким і скористалися». 

Через українську дипломатичну місію у Туреччині моряки повернулися додому. Різдвяні дива бувають, коли Україна втілює у життя принцип відстоювання кожного свого громадянина у світі.